Від співдружності в науці — до спільних проектів

Більш як половину від загального обсягу електроенергії в Україні генерують атомні електростанції, і їхня частка продовжуватиме зростати, бо тільки це дасть змогу забезпечити динамічний розвиток економіки в умовах дефіциту енергоресурсів. Але атомна енергетика — надзвичайно капітало- й наукомістка галузь, яка не кожній державі під силу. На щастя, Україна має достатньо матеріальних ресурсів, потужну наукову базу та кваліфікований персонал експлуатаційників, що дає можливість їй утримувати позиції передової країни в галузі освоєння мирного атома. Водночас вона технологічно «прив’язана» до Росії, де за часів СРСР створювали реактори, котрі нині працюють на наших АЕС, а тепер виробляється ядерне паливо до них. Сусідня держава переживає бум у розвитку атомної енергетики і зміцнює свої позиції на світовому ринку палива для АЕС. І все-таки вона хоче бачити Україну повноцінним партнером. Адже діяти разом набагато ефективніше та дешевше для національних економік.

Цю нагальну потребу в координації зусиль засвідчив другий міжнародний семінар-нарада «Розвиток атомної енергетики Росії та України — чинник сталого міждержавного співробітництва», що пройшов на Запорізькій АЕС (перший такий семінар відбувся в Колонтаєво в жовтні минулого року). До Енергодара прибули відомі вчені, керівники та провідні спеціалісти міністерств і відомств атомної енергетики, підприємств ядерної енергетики і промисловості, представники науково-дослідних і проектних організацій, а також вищих навчальних закладів України та Росії. Упродовж трьох днів вони обговорювали свої насущні проблеми, готуючи підґрунтя для майбутніх спільних проектів.

— Співробітництво в атомній енергетиці двох країн ставить питання тісної кооперації зі створення в Україні заводу з фабрикації ядерного палива, розвідки й розробки уранових родовищ і в МЦОУ (Міжнародний центр зі збагачення урану, Ангарськ), — зокрема сказав, відкриваючи семінар-нараду президент Національної академії наук України Борис Патон. На його думку, перспективними напрямами роботи російських та українських атомників є також удосконалення реакторів ВВЕР, переробка відпрацьованого (опроміненого) ядерного палива, в тому числі з допомогою реакторів нового типу. Фінансування цих робіт можна було б здійснювати на паритетних засадах, а основою співробітництва Росії та України могла б стати робота з підготовки кваліфікованих кадрів для галузі.

Російський погляд на цю проблему, за словами президента ВАТ «ТВЕЛ» Юрія Оленіна, полягає в тому, що співробітництво в науковій галузі створює нові імпульси для обох країн. Адже у всьому світі йде інтенсивна підготовка до будівництва нових атомних електростанцій, створюються альянси компаній, і це стимулює інтенсивніше розвивати взаємодію Російської Федерації та України в науці. На думку глави «ТВЕЛ», між нашими двома країнами не вичерпано можливості спільної роботи в реакторобудуванні. Ми можемо також розвивати внутрішні ринки одне одного та виходити на нові ринки.

— Ми не мислимо себе поза зв’язками з російськими колегами, — заявив на прес-конференції віце-президент НАН України Антон Науковець. — За цим стоїть не лише історія розвитку наукових досліджень, а й дружні зв’язки. Завдання вчених — не лише не дати втратити, а й розвивати цей потенціал.

Відповідаючи на запитання журналістів, віце-президент Російської академії наук Микола Лавєров та заступник академіка-секретаря Борис Мясоєдов розповіли про спільні проекти. Йдеться про поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом, створення нового типу реактора, ядерні дослідження, розробку нових технологій і матеріалів. Зокрема, створено спеціальну групу з питань співробітництва в галузі виробництва цирконієвої та гафнієвої продукції.

Вирішено й питання щодо будівництва заводу з виробництва ядерного палива за російською технологією та підписання нового довгострокового контракту на поставку ядерного палива для українських АЕС. Крім того, як повідомив президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський, Росія та Україна погодили проект міжурядової угоди стосовно добудови третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. А міський голова Олександр Кулібов розповів, що недавно відбулася презентація генерального плану розвитку Енергодара, в якому передбачено будівництво сьомого та восьмого енергоблоків Запорізької АЕС.

Під час семінару-наради переважно розмова йшла довкола реалізації стратегічних планів розвитку енергогенеруючих комплексів України та Росії, перспектив міжнародного співробітництва, досвіду експлуатації АЕС, діяльності енергетичних підприємств, поводження з відпрацьованим паливом і радіоактивними відходами, науково-технічного забезпечення функціонування та розвитку ядерної енергетики і промисловості. З великою увагою присутні вислухали доповідь Івана Неклюдова, академіка-секретаря нещодавно створеного відділення ядерної фізики та енергетики НАН України. Саме воно тепер забезпечує розвиток фундаментальних і прикладних досліджень у галузі ядерної фізики, фізики плазми і прискорювачів, радіаційного матеріалознавства, радіаційних і ядерно-енергетичних технологій, координує роботу наукових установ з Мінпаливвенерго та 

НАЕК «Енергоатом», організує взаємодію із зарубіжними організаціями відповідного профілю, насамперед із російськими колегами.

На сьогодні тісно співпрацюють енергогенеруючі компанії України та Росії (ДП НАЕК «Енергоатом» і ВАТ «Концерн Енергоатом»). Проводяться регулярні двосторонні наради, на яких обговорюються питання із забезпечення надійної експлуатації й модернізації основного устаткування АЕС, протиаварійного реагування, розробки і впровадження методик та систем управління ресурсом устаткування, діагностики устаткування, хімічних технологій, систем керування і контролю. Реалізуються довгострокові угоди про партнерство між Калінінською і Південно-Українською, Балаковською і Запорізькою, Волгодонською і Хмельницькою АЕС. Перспективними і вже реалізованими напрямами співробітництва між НАЕК «Енергоатом» і ВАТ «ТВЕЛ» є впровадження на енергоблоках ВВЕР-1000 «маневрових» режимів, а також запровадження на енергоблоках ВВЕР-440 п’ятирічного паливного циклу з використанням палива нового покоління.

Наступний такий семінар-нараду рекомендовано провести в Росії в 2010 році. З метою узгодження роботи, що здійснюватиметься під егідою Національної академії наук України та Російської академії наук, вирішено створити координаційну раду.