1959 рік. У Рівному збудовано перший в Україні мототрек і створено команду мотогонщиків, а в травні тут відбулися перші в республіці змагання на гаревій доріжці. Відтоді за Рівним закріпилася слава столиці спідвею.
1971 рік. За високі врожаї льоноволокна (10 центнерів з гектара) ланковій колгоспу «Україна», що в селі Блажове Рокитнівського району, Марині Мисюкевич присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. На той час на Рівненщині вже було десять людей, які мали це високе почесне звання.
1974 рік. У грудні здано в експлуатацію перший житловий будинок у місті енергетиків Кузнецовську. Перша п’ятиповерхівка поклала початок створенню нових житлових масивів у цьому молодому населеному пункті, що виріс на місці поліського села Вараш.
1988 рік. У військовий частині міста Сарни наші військові під наглядом американських експертів почали знешкоджувати пускові установки РСД-10. Проводилось це згідно з меморандумом між США та колишнім СРСР: обидві сторони мали ліквідувати свої ракети середньої дальності та їх пускові установки й допоміжне обладнання так, щоб не пізніш як через три роки після набрання чинності договором стосовно РСМД їх не залишилося на планеті. Фінішну, 509-ту, установку із тих, що надходили з українських та білоруських військових округів, у Сарнах знешкодили у травні 1991 року.
1988 рік. В агрофірмі «Зоря» Рівненського району, яку очолював двічі Герой Соціалістичної Праці Володимир Плютинський, уперше в Україні розпочато посів супереліти ранньостиглих гібридів кукурудзи компанією «Піонер» (США). Зарубіжний партнер посприяв також створенню тут калібрувального та сушильного заводів. Завдяки цьому було налагоджено процес підготовки насіння для багатьох областей країни.
1999 рік. 3 квітня у північних районах області створено Рівненський природний заповідник. Це дасть змогу запобігти зникненню унікального рослинного і тваринного світу Полісся. До нього ввійшли загальнозоологічний, ботанічний, гідрологічний та ландшафтні заказники, де виникла потреба рятування генофонду цінних популяцій. Адже на критичній межі зникнення опинилося 28 видів тварин і 50 рослин, занесених у «Червону книгу».
2004 рік. 11 жовтня до енергетичної мережі України підключено четвертий енергоблок Рівненської АЕС потужністю один мільйон кіловат. Спорудження його розпочато у 1985 році. Однак через оголошення у 1990-му мораторію на будівництво АЕС в Україні роботи на ньому було зупинено. Стан готовності «мільйонника» на той час сягав близько 80 відсотків. Реанімовано роботи на майданчику після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови «Про фінансове забезпечення будівництва енергоблоків № 2 Хмельницької і № 4 Рівненської АЕС». Протягом останніх років РАЕС виробляє майже 18 відсотків електроенергії з-поміж усіх атомних електростанцій України.
2007 рік. Національну премію України імені Т. Шевченка отримав доктор теології о. Рафаїл (Роман Торконяк), котрий тридцять років присвятив перекладу сучасною українською мовою старовинної Острозької Біблії.
2007 рік. Випуск котлів, теплову енергію в яких одержують від спалювання тюкової соломи, освоїли у ВАТ «Південтеплоенергомонтаж» в місті Кузнецовську. Налагоджено поставки в Україні, а також в Данію, Росію, Білорусь та Молдову. Коефіцієнт корисної дії таких котлів — близько 82 відсотків завдяки повноті згорання сировини. Її тепловіддача, одержана із 2,9 тонни маси, еквівалентна використанню тисячі кубометрів газу.
2008 рік. Національною премією України імені Т. Шевченка відзначено виставу «Берестечко» за однойменним романом Ліни Костенко в постановці Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру. Відповідно звання лауреатів премії отримали режисер-постановник Олександр Дзекун та актор, виконавець ролі Богдана Хмельницького Володимир Петрів.
