Основні віхи

Наприкінці грудня 1940 року відбулись перші вибори до Рівненської обласної ради (одночасно з виборами в районні, міські, сільські та селищні ради). До обласної ради обрано 72 депутатів, у всі місцеві ради — 12169.

У 1940 році створено Рівненський учительський інститут, навчання в якому здійснювалося на трьох факультетах: фізико-математичному, історичному та мовно-літературному

27 липня 1941 року в Рівному на Замковій площі члени ОУН(б) проголосили Акт відновлення Української держави. Створено перший курінь полку імені Холодного Яру. У липні на Рівненському поліссі Тарас Боровець (він же отаман Тарас Бульба) створює військовий підрозділ УПА «Поліська Січ». У серпні вона оволодіває містом Олевськ і організує Олевську республіку. Але вже в листопаді німці «Поліську Січ» роззброїли, а її вояків розпустили.

У серпні 1941 року розпочали свою діяльність радянські підпільні організації. Вони здійснюють диверсійні операції проти фашистів, визволяють військовополонених. Тоді ж до Рівненської області прибув десантний загін спецпризначення під командуванням Д. Медведєва.

У січні 1943 року на Рівненщину прибула оперативна група на чолі з членом ЦК КП(б)У, депутатом Верховної Ради СРСР, секретарем Рівненського обкому КП(б)У В. Бегмою. У лютому 1943-го створено Рівненський підпільний обком партії, який він і очолив.

Протягом січня—березня 1944 року від німецько-фашистських загарбників Рівненщину звільняли частини Першого Українського фронту під командуванням генерала армії Миколи Ватутіна. 2 лютого 1944 року в Рівне ввійшли радянські війська. Крім піхотних частин 13-ї армії генерала Миколи Пухова, партизанів і підпільників, місто визволяли і козаки 8-ї гвардійської кавалерійської дивізії імені Морозова, якій було присвоєно почесне найменування «Ровенська».

24—25 квітня 1944 року в урочищі «Гурби» Здолбунівського району відбувся найбільший бій між УПА та внутрішніми військами НКВС, які використовували в цій операції танки та літаки.

9 вересня 1944 року підписано угоди між урядом УРСР та польським комітетом національного визволення про переселення двох народів. Початок депортації поляків з Рівненської області, українців — із Польщі.

1946 рік. Прийнято ЦК КПРС «Закон про п’ятирічний план відбудови та розвитку народного господарства СРСР на 1946—1950 рр.». Згідно з ним на Рівненщині була повністю відбудована й реконструйована промисловість, в яку асигновано мільярд карбованців.

1950 рік. В області відновлено весь житловий фонд.

21 січня 1959 року указом Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з проведенням адміністративної реформи було ліквідовано 11 районів області із тридцяти утворених у 1940-му, а їхні території приєднано до сусідніх районів.

У 1959 році з Києва до Рівного переведено Київський інститут інженерів водного господарства, який став називатися Українським інститутом водного господарства (нині Національний університет водного господарства та природокористування).

30 грудня 1962 року указом Президії Верховної Ради УРСР знову було ліквідовано низку районів області, а їхні території приєднано до сусідніх, але вже 4 січня 1965 року знову було відновлено Володимирецький, Здолбунівський, Костопільський, Острозький, Рокитнівський райони.

У 1963 році випустив першу продукцію рівненський льонокомбінат.

1967 рік. З нагоди 50-річчя Жовтневої революції за активну участь у партизанському русі, мужність і стійкість, виявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, і за успіхи в господарському і культурному будівництві область нагородили орденом Леніна.

1965 рік. Відновлено Зарічненський, Корецький, Червоноармійський (нині Радивилівський) райони, після чого область стала поділятися на 15 районів.

1969 рік. Стала до ладу перша черга Рівненського заводу азотних добрив. Нині це ВАТ «Рівнеазот» — одне з найбільших підприємств області.

У 1978 році в області зібрано найбільший за всі роки врожай зернових.

1989 рік. У травні в селі Пересопниця Рівненського району урочисто відкрито пам’ятний знак на честь української першокниги — Пересопницького Євангелія, на якому присягають президенти України.

1990 рік. Мешканці області взяли участь у перших демократичних виборах до рад усіх рівнів. Народними депутатами України було обрано В. Пилипчука, В. Червонія, М. Поровського. У червні піднято синьо-жовтий прапор над приміщенням Рівненської міської ради, в липні — Кузнецовської.

1995 рік. Утворено Демидівський район, селищу Березне надано статус міста.

1999 рік. У Рівному відкрито пам’ятники Т. Шевченку та учасникам локальних воєн.