Під час робочої поїздки на Прикарпаття Голова Верховної Ради Володимир Литвин відвідав покутське місто Снятин, зустрівся з мешканцями Івано-Франківська, ознайомився з роботою Бурштинської ТЕС, поспілкувався зі студентами та викладачами Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу, відповів на запитання журналістів.

 

На зустріч із главою парламенту до Івано-Франківської обласної філармонії прийшло стільки людей, що декому довелося стояти під стінами. Розмова — жвава, емоційна, відверта — відбувалася у формі діалогу. Амплітуда запитань найрізноманітніша: від діяльності Верховної Ради до особистих прохань про працевлаштування чи допомогу на лікування. Найбільше обурює людей те, що обирати депутатів вони можуть, а відкликати їх із посади, коли вони не справляється зі своїми обов’язками, ні. «Я думаю, що ви й депутата не обираєте, — уточнив глава парламенту. — Ви обираєте ту чи іншу політичну партію, сподіваючись, що лідер, який її представляє, виправдає ваші надії». Володимир Михайлович погодився зі співрозмовниками, що «не можна далі жити, маючи таку виборчу систему», котру він охарактеризував як «кріпацьку», бо депутат по суті «підкоряється одній людині — вождю партії». «Я переконаний, що треба відмінити вибори за партійними списками, — наголосив В. Литвин. — Це одна з ключових проблем, яка колотить країною — закриті виборчі списки, які просто не дають можливості прийти зміні, прийти новим молодим людям». В. Литвин переконаний, що рано чи пізно закон про вибори буде змінено. І тоді ми не матимемо такої ситуації, коли люди начебто обирають своїх представників і водночас їх люто ненавидять. «Так далі тривати не може», — зазначив голова парламенту. Володимир Михайлович також вважає, що 300 депутатів достатньо, щоб Верховна Рада була працездатною, а чисельність депутатів на місцевому рівні варто уніфікувати залежно від кількості населення. Тоді не виникатиме ситуація, що в невеликій Івано-Франківській області депутатів обласної ради більше, ніж у Київській міськраді.

В. Литвин поділився своїм баченням виборчого процесу. «В кожному окрузі партія висуває своїх кандидатів. Люди приходять на виборчі дільниці й бачать прізвища людей, бачать, до яких партій вони належать. І тоді голосують, враховуючи всю сукупність обставин». Володимир Михайлович переконаний, що після таких виборів у країні скоротиться число політичних партій, яких нині 150 і які «розривають суспільство». «Не можна мати закриту виборчу систему, яка абсолютно не відображає настрої людей», — наголосив глава парламенту. Також він висловився за те, щоб Президент раз у рік звітував перед усім українським народом про те, що зроблено, а не лише з посланнями про те, що люди мають зробити. А депутат має виступати з таким звітом раз на півроку.

Що стосується ще одного болючого питання — недоторканності депутатів, то В. Литвин за те, щоб її зняти з усіх, хто має особливий статус, включаючи й народних депутатів. «Я стою на тому, що це питання треба зняти, скасувати, щоб припинити будь-які розмови на цю тему», — сказав він.

Також людей цікавило бачення главою парламенту реформи системи охорони здоров’я. На думку Володимира Михайловича, в країні насамперед треба провести суцільну диспансеризацію населення, яка дасть змогу чітко зафіксувати стан здоров’я української нації, висвітлить специфічні хвороби в кожному регіоні. Адже 80 відсотків проблем зі здоров’ям пов’язані саме з умовами, способом життя людини, середовищем, у якому вона проживає. «Нам треба говорити не про наслідки, а про причини», — вважає він. Треба ухвалити й закон про державне медичне страхування. Окрім того, глава парламенту звернув увагу на те, що у своїй незалежній державі ми виробляємо лише 20 відсотків медичних препаратів, тоді як мали б виробляти бодай 50 відсотків.

До зовнішнього незалежного оцінювання у В. Литвина критичне ставлення. «Зовнішнє незалежне оцінювання приводить до того, що батьки будуть «натаскувати» дитину, щоб вона здала предмет, угадала відповідь. А для мене, як для викладача, дуже важливо, щоб молода людина думала», — пояснив він свою позицію. До того ж главу парламенту непокоїть проблема пільговиків. «Ми маємо зараз таку дику ситуацію, що в Київський університет на найпрестижніші спеціальності — одні лише пільговики». В. Литвин також вважає, що незалежно від того, яке тестування проходить дитина, всі абітурієнти повинні здавати іспит на знання української мови, а тепер його фактично відмінили. Так само критично В. Литвин сприймає і 12 років навчання в школі та 12-бальну систему оцінювання, тим паче, що «ми виявилися не готовими до цього в плані забезпечення підручниками». «Треба спочатку все підготувати, а потім дивитися, що це дасть нам у перспективі», — зауважив він. До того ж нам не потрібно стільки вузів: «У нас сьогодні тисяча вищих навчальних закладів. Раніше їх у нас було 144. У Франції, наприклад, 67 університетів, а в нас — 200». На його думку, справжній університет має поєднувати в собі колектив десь до 30 тисяч осіб і мати відповідну матеріальну базу та наукові кадри. «Студент повинен бачити професора, слухати його лекції, відчувати атмосферу, рівень такого закладу», — наголосив він.

Відповідаючи на запитання, коли реально буде прийнято державний бюджет на наступний рік, Володимир Михайлович назвав березень, хоча він схиляється до думки, що це варто було б зробити до виборів Президента. «Тоді це був би бюджет для країни, а не бюджет, який буде вигідний одній чи двом людям», — вважає він.

Що стосується адміністративно-територіальної реформи, то, за його словами, він ставиться до цього спокійно, бо «її не буде». Коли про це починають говорити, то «відразу переносять західні зразки й намагаються їх припасувати до України», — зауважив він. Але в нас і без цієї реформи «багато приводів для неспокою». Бо ж коли кажуть, що територіальна громада має нараховувати 5 тисяч населення, а район як мінімум 50 тисяч, то всі прекрасно розуміють, що це «різати по-живому». Тож Володимир Михайлович вважає, що треба наразі «забезпечити людям нормальне життя і не займатися цими новаціями». Тим більше, що така реформа потребує багато коштів, яких «на такі дії у нас абсолютно нема».

Після зустрічі іванофранківці подарували главі парламенту книгу про Прикарпаття, а він їм у відповідь — свою «Історію України». Цей підручник він також передав обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. Франка та районним книгозбірням. Прикарпатці тепло привітали Володимира Литвина з річницею з дня перебування його на посаді Голови Верховної Ради України.

 

Івано-Франківськ.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.