Учора у Верховній Раді відбулися парламентські слухання «Національна ідентичність в Україні в умовах глобалізаційних викликів: проблеми та шляхи збереження». До участі в заході, організованого парламентським Комітетом з питань культури і духовності, запрошені, зокрема, представники парламентських фракцій, виконавчої гілки влади, науковці, у тому числі й з регіонів, політологи та представники творчих спілок.
Заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко, відкриваючи слухання, зазначив, що така серйозна тема потребує дискусії за участю фахівців, науковців, інтелектуалів, але це має бути розмова про майбутнє української нації і не перетворюватися на політичні дискусії. М. Томенко наголосив, що українське суспільство сьогодні вже досягло досить високого ступеня громадянської ідентичності — якісний стрибок відбувся після помаранчевої революції. За соціологічними дослідженнями, 65 відсотків наших співвітчизників пишаються, що вони є громадянами України, і в жодному регіоні цей показник не нижче 50 відсотків. Тобто більшість громадян вважають Україну своєю державою. Але питання національної ідентичності набагато складніші, адже до них належать і проблеми інформаційної безпеки, і мовне питання, і національно-культурний поступ.
Учасники слухань зауважували, що поняття «національна ідентичність України» має розглядатися в розрізі ідентичності державної, тобто спільноти людей, які пов’язані компактним місцем проживання, мають державну мову, історію та традиції.
Однак століття бездержавності привчили багатьох українців не лише дивитися на себе очима колонізаторів, а й прийняти витворений негативний образ України як відсталої, неосвіченої, нецивілізованої спільноти з примітивною культурою і без перспектив повноцінного державного існування в сучасному світі. Відлуння цієї спадщини розпізнається й досі в низькому рівні довіри до всіх державних інституцій, у невисокій громадянській активності і скептичних поглядах на майбутнє держави. Тож прискорення процесу формування модерної української ідентичності, зазначалося на слуханнях, має розглядатися як пріоритетне національне завдання стати об’єктом практичної політики держави.
Власне, парламентські слухання на цю тему мали відбутися раніше, у листопаді, але через карантин їх вирішили перенести на місяць пізніше. Хоча у профільному комітеті зізнаються: для самих слухань це не дуже добре — надто відчувається наближення виборів глави держави. Тож, аби трохи змістити акценти, вирішили піти науковим шляхом.
Слухання, проведені спільно з виконавчою гілкою влади і науковцями, мають насамперед посприяти розробці практичних рекомендацій як для законотворення, так і для виконавчої влади. Бо проблема національної ідентифікації фактично знаходиться на стику політичних, мовознавчих і культурологічних проблем.
Утім, за словами народного депутата, ініціатора слухань Павла Мовчана, їх актуальність полягає в тому, що ми, як і кожна нація, опинилися зовсім в іншій системі координат. Ми ще не встигли завершити власне державотворення, як перед нами постали нові виклики.
«Глобалізація, пов’язана з уніфікацією усього й уся, починаючи від доріг і закінчуючи готелями, стандартами, стосунками, — все це і є ті виклики, на які треба зважати, — каже парламентарій. — Власне, ми маємо визначитися, що має робити, з одного боку, молода держава, з іншого — давній етнос, який зберігся, але втрачає свої позиції, обличчя».
На думку П. Мовчана, нас спустошують не лише великі еміграційні, а й міграційні хвилі. Таких явищ, — каже він, — не було досі. Були політичні, трудові, але вони були незрівнянно меншими. Тобто проблема, яка не була розв’язана і яку ми сподівалися розв’язати з набуттям незалежності — збереження культури, мови, національної єдності, — постає нині дуже гостро.
«Світ стає керованим. Для того, щоб зберегти мир, потрібно буде щось втрачати, — вважає народний депутат. — Маю на увазі мир у цілому світі, бо перерозподіл сфер впливу, який відбувається сьогодні, — це шлях провокацій, навмисний шлях, коли нав’язується один тип культури — американський спосіб життя. Цивілізація поглинає культуру, руйнує її. Культура — це система цінностей, а не система торгів за принципом купи-продай. Це все глибинні процеси, на які ми не можемо не зважати».
Власне, парламентські слухання мають відповісти на головне запитання: що робити молодій країні на шляху становлення якої опинилося надто багато викликів.
Докладніше про парламентські слухання — в наступному номері «Голосу України».
Олена РОМАШКІНА, Юліана ШЕВЧУК.
