Майстер забирав картки і отримував стипендію за «пролісків»

Правило для всіх таке: щоб ліцей працював і, відповідно, фінансувався, у ньому має навчатися не менш як 150 чоловік. Відомо, що середні спеціальні навчальні заклади, у яких готують фахівців робітничих професій, завжди зазнавали проблем з набором учнів. А сьогодні, коли робітниками бути не престижно, колишні ПТУ тим паче переживають з цього приводу великі проблеми. Розмова тут коротка: або ліцей набирає належну кількість учнів, або йому просто «не жити», оскільки його буде розформовано. Як не намагалася дирекція ліцею, але набрати необхідну кількість учнів протягом трьох років не могла. І вирішила діяти іншим шляхом. Свої сили педагоги кинули не на профорієнтаційну роботу, яка, на їхню думку, уже не має позитивного ефекту. Проблему хронічного недобору адміністрація взялася розв’язати за допомогою «мертвих душ».

Справа виявилася неважкою. Педагоги їздили по інтернатах, школах і соціальних службах, шукали сиріт і дітей із малозабезпечених сімей, ксерокопіювали їхні документи і приймали на навчання. Зовні все було правильно. Але річ у тім, що підлітки, котрі потрапили в поле зору педагогів, найчастіше самі не знали — не відали, що стали ліцеїстами. Вони продовжували десь навчатися, працювати або просто ледарювали. Деяким навіть пощастило в тому плані, що їм запропонували «корочку» про середню фахову освіту, хоча в ліцеї вони не тільки не вчилися, а навіть жодного разу не з’являлися там. Щоправда, значилися. Причому, деякі із цих молодих людей уже мали одну середньотехнічну освіту і за законом другий раз за бюджетні кошти здобувати її не могли. Але «парадом командувала» адміністрація ліцею, яка будь-якими засобами прагнула зберегти навчальний заклад і подалі відвести його від межі ліквідації. Ось у такий спосіб вдалося зберегти штат і статус навчального закладу, забезпечити непогане бюджетне фінансування. Усе закінчилося, коли з перевіркою в ліцей прибули співробітники СБУ.

Згодом співробітники КРУ і СБУ встановили більше двох десятків осіб, фіктивно зарахованих на навчання. Наприклад, група, яка складається з 20 учнів, на теоретичних заняттях була представлена лише двома-п’ятьма ліцеїстами, однак відсутніх у журналах не відмічали. Виходило так, що більше десятка ліцеїстів освоювали навчальний матеріал і навіть одержували оцінки, але насправді на заняттях не з’являлися. Незрозуміла картина спостерігалася і у гуртожитку. Із всіх учнів, хто там зареєстрований, фактично проживає тільки половина. Але пояснити цей факт ні адміністрація, ні педагоги не змогли. «Нахімічили» у ліцеї й з фінансами. Система була така. У банк передається фіктивний пакет документів для оформлення пластикових карток на ім’я учнів, які мають одержувати стипендію через банкомат. Через певний час майстер виробничого навчання приводить «підставних» підлітків, які розписуються про одержання карток. Паспортів у неповнолітніх немає, банк вірить педагогові на слово. Майстер забирає картки і протягом півроку одержує стипендію за «пролісків». Установлено, що за фіктивними довіреностями посадові особи ліцею також отримували стипендії й через касу. 

Як встановила перевірка, фіктивне зарахування і липовий навчальний процес тривали з 2007-го по 2009 рік. І весь цей час ліцей щорічно одержував державні асигнування в розмірі 4 мільйонів гривень. Відповідь на запитання, куди поділися ці чималі гроші, дасть розслідування фінансових зловживань. 

Луганськ.