У Комітеті з питань соціальної політики та праці відбувся семінар «Прожитковий мінімум у системі державних соціальних стандартів». Учасники семінару — народні депутати, науковці, представники центральних органів виконавчої влади, організацій роботодавців, профспілок, громадських організацій — наголосили, що прожитковий мінімум не став в Україні базовим соціальним стандартом, яким він повинен бути відповідно до статті 46 Конституції. Фактично розмір прожиткового мінімуму встановлюється не з метою забезпечення встановлених законодавчо соціальних прав, а виходячи з можливостей обмежених бюджетних сум.
Голова підкомітету з питань соціального захисту та соціальних гарантій, рівня життя і повернення заощаджень населенню Олександр Стоян нагадав, що в основу формування прожиткового мінімуму закладено такий соціальний норматив, як споживчий кошик. Однак сьогодні діє споживчий кошик, визначений ще 1992 року. «Методика його визначення, не кажучи про набір, не відповідає реаліям життя, оскільки не враховує життєві потреби людей», — зазначив народний депутат. Станом на 1 листопада показник прожиткового мінімуму на одну особу становив 701 гривню. Ця вартісна величина, згідно з законом, має забезпечити нормальне функціонування організму людини, збереження її здоров’я, набір продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, необхідних для задоволення основних соціально-культурних потреб особи. Проте нормативи викликають не лише подив, а й подеколи сміх. Наприклад, для дитини віком до 6 років пропонується мати одну шубу або зимове пальто, без урахування того, що малеча росте. Дитина до 2 років повинна з’їсти 0,9 кілограма манки, зате... 73 кілограми картоплі. Дорослій людині достатньо однієї куртки чи зимового пальта на вісім років. Тоді як у наших європейських сусідів до прожиткового мінімуму та споживчого кошика навіть входять такі товари та послуги, як лак для волосся, проїзд у таксі, прогулянки з песиком та відвідини гольф-клубу. Навіть у країнах Східної Європи — Чехії, Словаччині, Угорщині — розмір прожиткового мінімуму становить від 200 до 400 євро на місяць. А у нас — менше ста доларів.
Голова підкомітету наголосив на необхідності перегляду прожиткового мінімуму, який відповідав би реальним потребам людини. А також наближення розміру мінімальної заробітної плати, інших соціальних виплат та допомог до розміру прожиткового мінімуму.
У виступах учасників семінару зазначалося, що сучасний розрахунок прожиткового мінімуму побудовано лише з урахуванням потреб елементарного виживання людини. Громадськість відсторонена від роботи над визначенням цього соціального нормативу, не реалізується законодавчо встановлений механізм коригування прожиткового мінімуму з урахуванням фактичного зростання цін в умовах стрімкої інфляції.
Промовці зауважували, що для України принципово важливе значення має розробка стандарту життя, який міг би ґрунтуватися на системі споживчих бюджетів населення і включав би показники, визначені на основі сформованого в суспільстві розуміння достатнього рівня доходів. Учасники семінару визнали, що необхідно негайно переглянути розмір прожиткового мінімуму, який відповідав би реальним потребам людини, наблизити розмір мінімальної зарплати, соціальних виплат та допомог, що є основним джерелом існування, до розміру прожиткового мінімуму, затвердити на підставі закону «Про прожитковий мінімум» новий набір продовольчих, непродовольчих товарів та послуг відповідно до вимог часу та чинного законодавства. Водночас жодних пропозицій, звідкіля взяти кошти для підвищення розміру прожиткового мінімуму та інших соціальних стандартів, на семінарі не пролунало.