Гроші з розуму

Хоч що кажіть, а гроші — це найкращий стимулятор пам’яті. Тим паче, коли їх позичає уряд без забезпечення цінними паперами, як це відбувалося 1995—1996 років. Тепер запропоновано виправити умови тих позичок на загальне задоволення. Адже, з одного боку, забезпечення кредиту в іноземній валюті цінними паперами дає змогу Нацбанку вивільнити частину резервів, сформованих під ці кредити. А беручи до уваги, що їх видавали на покриття дефіциту держбюджету, уряд логічно сподівається, що одержить до чотирьох мільярдів гривень саме на ці цілі. Але з огляду на те, що ціна питання — один мільярд доларів США, забезпечення в чотири мільярди гривень указує, що Нацбанк оцінює платоспроможність позичальника не дуже високо, а сам кредит кваліфікує класом «Г» — як сумнівний. Байдуже, чому: чи тому що уряд тривалий час зволікав із черговою реструктуризацією, чи тому що погано обслуговував кредитну заборгованість, чи тому що не бачить неемісійних джерел покриття бюджетного дефіциту. Як на мене, навіть якщо Нацбанк має приховані резерви й одержить чотири мільярди гривень додатково, він не дасть грошей уряду. І вже тому, що Нацбанк до кінця року навряд чи розв’яже власні проблеми, пов’язані зі зростанням видатків через потребу пролонгації сумнівних кредитів комерційних банків, які користувалися схемою рефінансування. І вже тому, що прибуток регулятора сягнув, за підсумками листопада, 680 мільйонів гривень. Нацбанк може піти назустріч уряду тільки в разі, якщо зиск від домовленості буде незаперечний: скажімо, перерахувати 608 мільйонів гривень різниці між своїми доходами та видатками за підсумками дев’яти місяців навзамін того, щоб уряд «забув» про 9,8 мільярда гривень на Євро-2012.

Головна причина принциповості регулятора лежить у недовірі до ефективної реалізації бюджетної політики з боку уряду. Нацбанк проти розв’язання економічних та соціальних проблем за рахунок збільшення дефіциту бюджету, як подразника інфляції і нестабільності на валютному ринку. Уряд також проти цього, проте його рішення лишають ризики, які Нацбанк не розділяє. На думку експертів, заблокований мільярд гривень на боротьбу з епідемією не завдавав ніякої шкоди валютному ринку, поза тим Нацбанк волів перерахувати замість мільярда — 608 мільйонів гривень.

До бюджетної політики, до слова, уже розтанула довіра й у парламенті, де скасували законопроект про зміни до Бюджетного кодексу, які передбачали формульний підхід до вирішення міжбюджетних проблем.

Можна зрозуміти й уряд, і Нацбанк, і парламент. Передвиборна президентська кампанія водночас підвищила вагу соціальних питань, бо зарплата, пенсія, прожитковий мінімум тощо завжди приносить найбільші електоральні дивіденди. Серед тижня знову пролунало, що не можна піднімати соціальні стандарти напередодні виборів. Як на мене, можна. Але, звісно, якщо економіка не скорочується, як ми це спостерігаємо впродовж року. Тільки в тому разі, якщо зрозумілі середньострокові прогнози економічного розвитку, цін на нафту та продукцію традиційного експорту на глобальному ринку, чого уряд не має дотепер. І нарешті, якщо колеса електорату не гальмують ані влада, ані Нацбанк, на що годі сподіватися принаймні до президентських виборів.

Про колеса для електорату в прямому розумінні говорила у Львові Юлія Тимошенко. З нагоди Міжнародного дня інвалідів. Вона потішила звісткою, що уряд має намір за рік забезпечити людей з обмеженими можливостями... китайськими автомобілями. Назвати українським автомобіль, який складатимуть за кредитні гроші, одержані від Ексімбанку Китаю, та з використанням китайських запчастин, язик не повертається. Поза тим обіцяно авто типового антикризового складання: кредитні гроші — плюс додаткові симпатії виборця — мінус заперечення Президента країни. Річ у тім, нагадаю, що в жовтні уряд доручав ВО «Укрпротез» залучити кредит під держгарантії на суму 400 мільйонів доларів США шляхом підписання угоди з китайською стороною, а в листопаді Віктор Ющенко призупинив дію цієї постанови. Якщо не помиляюся, тоді Віктора Ющенка непокоїв перебір держгарантій, а інвалідів більш прозаїчне. Зачувши про кредит, вони одразу перепитували, чи, бува, не позичать китайці заразом і механіків, аби ремонтувати китайські запчастини, якість котрих у світі не витримує критики. З другого боку, що б то були за колеса для електорату, якби все було терпимо! А щоб стерпілося і злюбилося, інвалідам усіх категорій та учасникам бойових дій уряд підвищує соціальні стандарти з 1 листопада цього року.

Фігурально кажучи, на «електоральні» колеса восени стала вся країна. В жовтні дефіцит держбюджету зріс на 3,8 мільярда гривень, тоді як касові витрати соціального спрямування домінували над усіма іншими (за січень—жовтень касові видатки загального фонду — 147916,8 млн. грн., а видатки соціального спрямування — 74 431,9 млн. грн.) . Як далеко заїде країна на електоральному авто, якщо загальний фонд держбюджету за цей час одержав менш як 121 мільярд гривень, а профінансував видатків майже на 192 мільярди гривень, запитання риторичне. Це при тому, що з листопада видатки зросли ще на 800 мільйонів гривень, бо, за словами виконуючого обов’язки міністра фінансів Ігоря Уманського, стільки потребує держбюджет до кінця року для підвищення пенсій і заробітних плат. І це ще не все. Потребуватимуть відповідних корекцій фонди зарплати та собівартість продукції тисячі підприємств, колективні угоди яких прив’язані до мінімальних рівнів зарплати та тарифних ставок. А відтак дорогою з «електорального» авто можуть висадити будь-кого, як із переповненого ліфта.

Але їхати треба всім. Найбільше тим, хто керує, даруйте на слові, засобом пересування країни. І вже нажив на цьому такого досвіду, що ніхто не сумнівається: їм завжди до їзди.

Приміром, Київська міськдержадміністрація порадує на Новий рік старими тарифами на холодне та гаряче водопостачання. Нагадаю, депутати Київради знизили їх з 1 жовтня цього року, але, як я тоді зазначав під цією рубрикою, з порушенням процедурних вимог і чинного законодавства. Зокрема, кількох статей Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Несподіване послаблення тиску на сімейні бюджети важило набагато більше, ніж законодавчий непослух. Але тепер, коли країна переходить на ринкові ціни за газ, а за проїзд в «електоральному» авто не сплачує кожен третій, на часі відновити законодавчий статус-кво. І гайда!

Це бодай трішки, але полегшить навантаження на промисловість, яку держава продовжує субсидувати. Уряд зберіг мораторій на підвищення тарифів держмонополій для гірничо-збагачувального комплексу, підтримав пропозицію скасувати ПДВ на операції із брухтом чорних металів. Але влаштований серед тижня «техогляд» на саміті ЄС—Україна показав, що й колеса треба міняти, й принципи управління на кшталт «не підмажеш — не поїдеш!»