Чергова сесія Житомирської обласної ради затвердила проміжний ліквідаційний баланс комунального підприємства обласної ради, яке надавало послуги сільгоспвиробникам, і ухвалила рішення про продаж нерухомого та індивідуально визначеного майна цього підприємства. За сухими малозрозумілими протокольними повідомленнями уже цілий «серіал», що тягнеться багато років, псуючи настрій усім, хто пробує розплутати ланцюг, пов’язаний з тим, куди діваються гроші, чому зникає комунальне майно і де тепер колишні керівники.
— Слідчі органи працюють, дев’ять комбайнів знайшли на території Миколаївської, Черкаської, Київської областей. Без прокуратури й міліції з’ясувати, де вони, не було змоги, — повідомив депутат обласної ради Леонід Антонюк. І розповів про те, як їх забирали: з одного боку люди з автоматами, з другого — люди з автоматами. Коротше кажучи, суцільний детектив...
Почалося з того, що Житомирщині за бюджетні кошти дісталися 28 комбайнів імпортного виробництва — отож створили обласну МТС. Сприйняли тоді це з ентузіазмом: буде, мовляв, допомога аграріям, та і в обласний бюджет щось «капне». Минав час, та МТС приносила тільки клопоти — збитки і кримінальні справи. Спершу виправдання знаходили досить просто. Звідки візьмуться прибутки, якщо господарствам, де збирають урожай, нічим розраховуватися за такі послуги?
МТС реформували, перетворивши на комунальне підприємство, та перейменували. Йшов час, але нічого не змінювалося. Ще навесні 2007 року депутат облради керівник агрофірми Єрчики Герой України Володимир Дідківський дав похмурий прогноз:
— Через два роки комбайни перетворяться на металобрухт. Від підприємства нічого не надходить до обласної казни, а на ремонт техніки воно просить значні суми. Чи не краще продати комбайни, виручені кошти покласти на депозит, а відсотки є куди направляти — на дитбудинки, наприклад.
Але з ним не погодилися. Бурхливі дебати на сесії тоді закінчилися тим, що депутати дали підприємству останній шанс — дозволили взяти кредит на латання фінансових дірок, інакше майно пішло б з молотка за безцінь.
Голова облради Віталій Француз на останній сесії так передав свої враження від того, що сталося з підприємством:
— Над виробничою базою ніби тайфун пронісся...
Він мав на увазі, що там вкрадено все, що можна було винести.
А голова ліквідаційної комісії Леонід Антонюк повідомив про фінансові результати господарювання:
— Торік від цих комбайнів на розрахунковий рахунок надійшло приблизно аж... тисячу гривень. Нині борг тільки перед пенсійним фондом становить більш як 1,8 мільйона гривень.
Ось іще деякі факти за підсумками вивчення ситуації. Від бухгалтера до директора всі звільнилися. Документів немає — замість них, як висловився Леонід Антонюк, знайшли купу «макулатури». По комбайнах, які банк забрав як заставу, йде судова тяганина. Підприємство, покликане надавати послуги сільгоспвиробникам, не тільки само полетіло в економічну прірву, а й потягнуло за собою інше, якому заборгувало велику суму.
Щоправда, цьогоріч, коли нарешті позвозили комбайни, від їх експлуатації на розрахунковий рахунок надійшло майже триста тисяч гривень. Могло бути й більше, але до жнив вони приєдналися із запізненням. І не дивно. Ремонт затягнувся. На кожному з них бракувало важливих деталей. Почали шукати комбайнерів, які на них працювали. Пообіцяли: дамо роботу, тільки поверніть те, що зняли з комбайнів і забрали додому. Тепер справними вважаються одинадцять агрегатів. Частину інших комбайнів можна «скласти» і тоді вони будуть у робочому стані.
А щоб нарешті розрахуватися з боргами комунального підприємства, передусім перед Пенсійним фондом, облрада і затвердила перелік, яке саме нерухоме майно та комбайни можна продати.
На цьому, схоже, багаторічний «серіал» не закінчився. Далі буде...
Житомирська область.
