Вона зачепила не тільки хворих, а й усі сфери нашого життя
Поки вчені роблять припущення, ламають голови над тим, з яким новим ликом може знову з’явитись хитрий вірус грипу, кожен, хто пережив епідемію, може зробити свої висновки. Як з’ясувалось, найстрашніші мутації стались не з підступним вірусом, а з нашою свідомістю. Дволикість і нещирість проступили так чітко, що для їх виявлення не потрібно жодного аналізу.
Маски-шоу
На жаль, чіткої і правдивої інформації не вдалось почути з жодних уст. Інколи навіть складалося враження, що епідемія не гуляла по наших вулицях і домівках, а спускалась за наказом згори. При цьому якісь дивні метаморфози творились із самими чиновниками. Ну, уявіть собі картину: в залі, де прем’єра зустрічали практично всі районні очільники, керівники багатьох обласних служб, неможливо було знайти людину без маски. Винятком була хіба що сама гостя та її команда, котрих, здається, і не стосувались оголошення, які були розвішені в усіх державних установах: «Без маски не заходити!» Що це: виклик смертельному вірусу чи цинізм чиновника, котрий і сам не вірить в те, що каже?
А коли так, чому ж цей приклад не наслідувати і решті? Буквально за пару днів до цієї самої зали на сесію обласної ради з’їхалась значна частина все тих же чиновників та ще й депутати. І жодному (!) не спало на думку одягнути маску. Чому? Бо кожен розумів, що матиме просто смішний вигляд, і його візьмуть на кпини. Не випадково гострослови дуже швидко підшукали слівце для всієї цієї історії — маски-шоу.
То що це було?
Сказати, що епідемії грипу, респіраторних інфекцій і випадків пневмонії, в тому числі і смертельних, не було, теж було б цинізмом та неправдою. До кінця другої декади листопада в області було зафіксовано два десятки смертельних випадків. Люди з тривогою переказували один одному історії про те, як хворі просто на очах «згорали» від високої температури при запаленні легенів. Але що реально сталось із ними, і чи насправді всі були жертвами свинячого грипу, достеменно не знає ніхто.
Недаремно на одній із останніх селекторних нарад в ОДА було названо кілька випадків загибелі людей, але з різними симптомами. Якщо в одному йшлося буквально про пару днів від часу захворювання до смерті, то в іншому з моменту, коли пацієнт звернувся до лікаря, до фатального дня минуло десять днів. Немає поки що відповіді й на те, що сталось із родиною, де майже одночасно загинули невістка та свекруха. Але при цьому родичі, котрі постійно були з хворими в одній хаті і близько контактували з ними, не постраждали. Хіба може так вибірково діяти вірус в момент епідемії?
Тож заступник голови ОДА Микола Вавринчук пообіцяв, що по кожному смертельному випадку буде проведено окреме розслідування. І це добре, що люди знатимуть правду. Але все це ще тільки має бути. Тож, виходить, дотепер ніхто не мав впевненості в тім, що до нас справді прийшла смертоносна епідемія?
Взагалі хроніка подій, повідомлень, офіційних даних трьох останніх тижнів складається із самих суперечностей і недомовок. З одного боку, приміром, на початок третьої декади листопада офіційний сайт МОЗ України повідомив, що в області ще перевищений епідеміологічний поріг, з другого — в цей же день на місцях приймається рішення про відновлення занять у навчальних закладах. Чи ось дані на цей же час обласної СЕС: з початку епідемії було госпіталізовано 5207 хворих, після лікування виписано 3412. А далі цікава розшифровка: в тому числі з діагнозом грип та пневмонія — 883. То виходить, що три чверті решти хоч і хворіла, але зовсім не на грип? І як тоді розуміти офіційне повідомлення про те, що в області за час епідемії хворіло понад 57,5 тисячі людей? Якою хворобою? Як твердять місцеві епідеміологи, після проведеного моніторингу з’ясувалось, що в етимології захворювань багато різних вірусів. Частка вірусу грипу серед них — лише 19 відсотків. А офіційно підтверджених випадків захворювань саме на «каліфорнійський» — всього 17.
Полювання на «грипозних» відьом
Воно почалось миттєво і швидко поширилось на тих, хто не просто спостерігав, а намагався боротись із хворобою. За якоюсь дивною командою всі податківці раптом кинулись перевіряти аптеки. І вони знайшли таки порушення, прозвітували про те, що у листопаді було проведено більше двох десятків перевірок 85 аптечних закладів, і за їх результатами нараховано понад 50 тисяч гривень штрафів. Але ж далі йдеться про те, що стягнення накладені «за непроведення розрахунків через відповідні документи, невідповідність сум готівки з денним звітом, порушення режиму попереднього програмування, реалізацію не облікованих у встановленому порядку лікарських засобів». А дехто із «порушників» підвищив вартість маски на кілька копійок.
Зрозуміло, що з порушників потрібно питати. Але хіба все згадане відбувалось в аптеках лише в час епідемії? І хіба не чути було, як хворі криком кричать про те, що останнім часом зростання фармацевтичних цін відбувається просто шаленими темпами. Невже цих порушень ніхто і знати не хоче?
Несподівано розгорівся скандал між антимонопольниками та ТОВ «Хмельницьклегпром», котре дуже оперативно взялось шити продукцію найбільшого попиту — ті самі маски. Одні вважають, що ціни на нову продукцію були завищені, інші переконують: якщо порахувати марлю, тканину, нитки, упаковку, зарплату працівників, податки, то менш як 3,23 гривні ніяк не виходить. Зрештою, навіть у час епідемій не відміняються закони економіки, і підприємство, яке і без того переживає чималі фінансові труднощі, просто не може працювати собі на збиток. Але ж така ціна виглядала якось «не патріотично» в час випробувань, тому швейникам було запропоновано шити маски із безкоштовної марлі з держрезерву (начебто за неї ніхто не платив, і гроші з держбюджету не витрачав) та ще й за спрощеною технологією, коли замість зав’язок просто висіли куски необробленої марлі.
Справді, ціна від цього впала втричі, але що нашили? Тепер антимонопольний комітет ще й збирає докази щодо порушення монопольного становища і незаконного підняття цін на маски. Якщо підтвердить — підприємство буде оштрафовано.
Епідемія тихо прийшла і тихо пішла, але штрафи, санкції, грошові потоки, збурені небувалою активністю чиновників, будуть ще довго розходитись організаціями і установами, як кола по воді.
Начальник обласного управління охорони здоров’я вже пообіцяв, що розбиратиметься з тими лікарями, котрі замість ефективних ліків виписували дорогі та недієві біодобавки, працюючи на інтерес певних фармацевтичних компаній. Звичайно, такій принциповій позиції можна було б тільки порадіти. Але будьмо відверті, хто тепер шукатиме рецепти, проводитиме службове розслідування, коли велика акція вже пройшла? Хіба про цю ситуацію не було відомо місяць, рік, десять років тому? Чи мало знайдеться пацієнтів, котрі за цей час хоч раз не зіткнулись із ситуацією, коли вас відправляли саме у конкретну аптеку і тільки за цими ліками, а не за їх дешевшими відповідниками? І хіба хтось колись чув про те, що за подібні дії хоч один лікар був не те що покараний, а хоча б попереджений?
Стратегічні запаси і збитки
Напевно, це є одним із найбільших досягнень епідемічної кампанії. Понад 170 тисяч метрів марлі, десятки тисяч упаковок недешевого «Таміфлю», з якого використали в буквальному розумінні лише кілька десятків — все це є. А що робити далі з цими запасами? Якщо марля не зіпсується, то у будь-яких ліків, навіть дуже дієвих, є свій термін використання. Якщо врахувати, що задля профілактики згаданий препарат не вживається, інші хвороби не лікує, то, щоб якось виправдати його масові закупівлі, потрібно... пережити ще одну епідемію?
До речі, перші натяки про те, що нас накриє ще й друга, а, може, і третя хвиля, вже є. Але поки що доводиться рахувати збитки від першого удару.
Про серйозні збитки уже заговорив місцевий комунальний транспорт та приватні перевізники. Майже місячна перерва серйозно позначилась і на всьому готельно-ресторанному комплексі. Напруження «епідемічних канікул» не витримали і малі підприємці. За кілька днів карантину страйкарі вийшли вимагати відкриття свого ринку. І після зустрічі в міській раді таки отримали цей дозвіл, десятки тисяч торгівців вийшли на роботу на всіх міських базарах. Отож епідемія епідемією, а сплатами до бюджету, ринковим збором, податковими надходженнями жартувати не варто. Не буде їх — ось тоді настане справді нищівна епідемія кризи та безгрошів’я. Та й із торгівцями напередодні виборів жартувати не варто: як-не-як, а це чи не основний електоральний сегмент краю. Тож до нього і вірус повинен бути «лояльнішим».
Цікаво, а чи знає про це сам A\H1N1? Вчені твердять: більш універсального, хитрого і підступного організму, ніж вірус, в природі годі й шукати. Він може виживати скрізь і завжди. Але, здається, і йому кинуто виклик у здатності до виживання нашими чиновниками та політиками.
Хмельницький.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.