Андрій на минулих парламентських виборах з’являвся в університетських аудиторіях лише у вільний від роботи час. Він чесно відробляв гроші партії, за яку, здавалось, готовий був кинути не лише вуз, а й кохану Лесю.
Студент розклеював провокаційні листівки, чергував, брав участь у політичних тусовках. Ідеологія партії йому була до лампочки, що він відверто продемонстрував, проголосувавши в день виборів за опонентів партії-годувальниці. Утім, не це мене вразило, а сам факт появи абсолютно аполітичного Андрія на виборчій дільниці.
— Мій вибір — це протест проти партії, «ідеали» якої я пропагував, — зізнався хлопець.
Нині він, безробітний магістр, знову на «барикадах». Заробляє 35 гривень за годину, щиро і весело розвішуючи локшину на вуха перехожих біля станції метро. Андрій ще не визначився, за кого віддасть свій голос, але точно знає, що президентом має стати молодий кандидат. Учитись чи працювати «на дядька», кошти якого допомагають підтримувати, вибачте, штани — вирішувати напівсироті Андрію. Він має на це моральне право.
Аморально використовувати у передвиборних перегонах молодь силоміць, зловживаючи службовим становищем. А це вже непоодинокий випадок.
«Залучення юнаків, за попередніми даними — учнів ПТУ та студентів, під час навчального процесу до публічних заходів кандидата на пост Президента... в Сумській області є грубим порушенням чинного законодавства», — наголосив голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Володимир Полохало.
Лідера партії зустрічали в аеропорту сотні симпатиків, серед яких були, вочевидь, і ті, хто мав сидіти в той час за партами. Правоохоронцям і можновладцям народні депутати, свідки вікопомної зустрічі, доручили дати оцінку події, вжити заходів...
Гадаю, марна справа. Довести, що хтось розпорядився відрядити дітей в аэропорт — неможливо. А раптом вони всі ідейні, а не Андрії, що продають свої час і енергію за гривні...
...До студентів-заробітчан особисто ставлюся з повагою. Принаймні краще, ніж до мажорів, що сидять на шиї батьків. Хочу лише застерегти агітаторів: не довіряйте штабістам! Вони «гріють» руки саме на безправній молоді, яку можуть «кинути», не розрахувавшись за послуги. І тоді на неї чекатимуть не лише розчарування в партіях та їх функціонерах, а й «хвости» і стреси.
