У чиїх руках справедливість

Це запитання колектив сумського ТОВ «Ремпобуттехніка» адресує безпосередньо Генеральному прокурору України. За своєю корумпованістю Україна, здається, вже давно залишила позаду Африку. Якщо автор і перегинає палицю, то не дуже. Супермайстрами «хватальних рухів» зарекомендували себе і чиновники, і чимало правоохоронців. Тож нерідко чи не останньою інстанцією на сторожі правди і справедливості нині залишаються засоби масової інформації, зокрема, «Голос України». Наша газета не лише стоїть на варті інтересів пересічних українців, а й постійно допомагає їм відстоювати правду в протистоянні з корумповано-хабарницькою кастою. На жаль, трапляється, «герої» навіть вухом не ведуть на критичні публікації часопису. Однак «Голос України» не кидає своїх підзахисних на півдорозі... 

У статті «Ворон ворону ока не виклює», надрукованій в «Голосі України» ще 18.11.05 р., йшлося про спроби захоплення у самому центрі міста двоповерхового виробничого приміщення ТОВ «Ремпобуттехніка». Одним з її фігурантів був тодішній депутат Сумської міської ради Олег Соколов.

Згадує член правління товариства Наталя Андросова: «Ми тоді чи не вперше повірили, що за допомоги «Голосу України» законним шляхом можна відстояти власні інтереси».

«Ворон ворону...» дещо збила запал в учасників тих подій гратися у піжмурки із законом та нахрапом домагатися чужого. Сесія Сумської міськради абсолютною більшістю голосів відновлює справедливість: ухвалює рішення про скасування попереднього розпорядження міського очільника про передачу зазначеного приміщення в оренду ТОВ «Гермес» терміном на 5 років та укладення нового договору з ТОВ «Ремпобуттехніка». На цій підставі міський голова зобов’язує міське управління комунального майна та приватизації розірвати договір оренди з «Гермесом»...

— Та тільки-но депутати проголосували за це рішення, як на сесійну трибуну піднявся Олег Соколов і у присутності більш як ста чоловік заявив: «Передчасно радуєтеся. Рішення сесії нічого не означає. Приміщення я вам нізащо не віддам...» — вступає в розмову голова правління товариства Світлана Захарченко.

Вже за кілька днів керівництво «Ремпобуттехніки» отримує судову повістку за позовом «Гермеса» з вимогою скасувати рішення сесії, бо воно, на думку позивача, порушує його права і суперечить вимогам чинного законодавства. Суддя Господарського суду Сумської області П. Левченко (читачі «Голосу» знають його ще з попередньої публікації. — Авт.) прийняв ухвалу на користь «Гермеса». Обурений колектив «Ремпобуттехніки», як третя особа, спільно з управлінням комунального майна Сумської міськради звертаються до Вищого господарського суду України, який ставить великий хрест на домаганнях «Гермеса».

— Ви лише знали б, що зчинилося навколо тієї судової ухвали, — зітхає Наталя Андросова. — «Гермес» звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення сумського судді. І в результаті 07.10.08 р. знову отримав у столиці щигля: суд залишив скаргу на рішення господарського суду Сумської області без змін.

Та пан Соколов не думає відмовлятися від своєї заяви, озвученої на сесії, і через три роки нарешті спільно з суборендатором Людмилою Латишевою (читайте «Ворон ворону...» — Авт.) особисто вступає у битву за таке жадане його серцю приміщення «Ремпобуттехніки». І, уявіть собі, виграє. Той же Вищий господарський суд України, чомусь у тому самому складі колегії суддів, приймає кардинально протилежне рішення — скасовує своє рішення і рішення господарського суду Сумської області і направляє справу на новий розгляд... Позивачі звернулися зі скаргою у колегію суддів. Але вже рік минув відтоді, а звідти й досі жодної відповіді.

Та це були лише квіточки. 

Набагато серйозніші проблеми з’являються в опального колективу після його звернення до прокуратури на суборендатора, який орендує у «Ремпобуттехніки» одну третину виробничих площ — власницю  магазину «Солоха» Людмилу Латишеву, яка не сплатила за суборенду приміщення за кілька останніх років.

— Близько двадцяти скарг написали правоохоронцям — і всі немов у рот води набрали, — скаржиться Наталя Андросова. — Терпець нам увірвався у жовтні минулого року після завершення терміну договору, і ми приймаємо рішення раз і назавжди розпрощатися з утриманцями.

Підкріплена юристом комісія з трьох чоловік вирушає до Латишевої для вручення їй рішення і претензії. Що ви думаєте вчиняє хазяйка «Солохи»? Правильно, повідомляє телефоном Соколова. А менш як за чверть години, роздираючи центр міста виттям міліцейських сирен, біля «Ремпобуттехніки» з автоматами наперевіс висадився майже справжнісінький десант спецназу. Треба віддати належне міліцейському начальству: після дізнання про відсутність у той момент офіційного договору, який узаконював би право на суборенду приміщення, воно покинуло «поле битви», наказавши підлеглим, аби конфліктуючі сторони до з’ясування ситуації закрили «Солоху» на два замки.

— Саме тоді з’являється Олег Соколов і «буром» пішов на голову товариства Світлану Захарченко, — розповідає Наталя Андросова.

Більшість присутніх подумали, що соколовські слова — звичайнісінька хвалькуватість екс-депутата. Але ні. У правдивості слів Соколова працівники сумської «Ремпобуттехніки» пересвідчилися вже за два дні, побачивши, як він, здавалося, командував тандемом невідомих людей, які «болгаркою» зрізували замки на дверях магазину «Солохи».

— Недавній депутат все це чинив на очах наших працівників, і коли голова товариства Світлана Захарченко почала його фотографувати в усій «красі», пішов на неї з кулаками, — розповідає завідувачка Будинку побуту.

— Натомість присутніх повідомили, — ледве стримуючи сльози каже побита Світлана Павлівна, — що у власниці «Солохи» є начебто укладені з нами три договори на суборенду магазину.

При ознайомленні з їхньою «автентичністю» під час засідання в господарському обласному суді всі три папірці визвали сумніви в їх справжності, — побутовики подали заяву до обласного управління по боротьбі з економічною злочинністю УМВС України в Сумській області з вимогою розібратися.

Але уже за кілька днів один із слідчих управління повідомив, що не може прийняти заяву до розгляду «через відсутність оригіналу договору у Латишевої», — обурюються співрозмовниці.

Тим часом Зарічний районний суд міста Суми не погоджується з такою трактовкою закону і направляє матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом підробки документів на додаткову перевірку. Але це не допомогло. Тож за два місяці побутовики надсилають колективне звернення на ім’я керівника обласної прокуратури Олександра Горбаня про нехтування правоохоронцями своїх обов’язків і чинного законодавства, та про те, що не відомо, чи притягли когось до відповідальності за сумнівні договори, а також і пана Соколова за побиття Світлани Захарченко. Збігло ще два місяці...

— Тож, аби не гаяти даремно часу, ми відвозимо скаргу на дії сумських стражів закону до Генпрокуратури. Там «сварять» підлеглих пальцем і відправляють скаргу «для вжиття заходів» за... місцем «проживання», — іронізує Наталя Андросова.

Складається враження, що Соколов поводиться в Сумах, мов незатоплюваний ескадрений есмінець, — констатує Наталя Андросова. — Так, коли ми захотіли найняти охоронців, то всі охоронні фірми, довідавшись, від кого захищатимуть наше майно, навідріз відмовились підписувати з нами угоду... 

Побутовикам не допомогло навіть втручання Голови Верховної Ради України Володимира Литвина. Направлений від його імені запит у Генпрокуратуру остання також відправила в Суми, мовляв, розберіться і накажіть винних. Сумські прокурори начальницький припис — навести порядок — розтлумачили, мабуть, по-своєму: заступник прокурора Cумської області, «в інтересах держави» звертається до Господарського суду з позовною заявою, в якій виставляє невпокореним керівникам ТОВ «Ремпобуттехніки» більш як 260 з половиною тисяч гривень штрафу на користь управління комунального майна Сумської міської ради!..

— Після цієї «увертюри» делегація «Ремпобуттехніки» з двох чоловік, — розповідають Світлана Захарченко і Наталія Андросова, — прийшли на прийом до одного із заступників прокурора і прямо звинуватили його у «кришуванні», на нашу думку, інтересів Олега Соколова.

— Відмахнувшись від нас,  останній зауважив, мовляв, йому плювати, що про нього думаємо, — пригадує Наталя Андросова. — Коли ж ми сказали, що будемо скаржитись на його дії у Генпрокуратуру, нам «люб’язно» порадили: хоч в Організацію Об’єднаних Націй. Після нашої скарги до Генпрокуратури нам було надіслано «доповнення» — рахунок боргу був збільшений приблизно до 770 тисяч гривень з копійками.

Сумські побутовики в черговий раз організовують акцію протесту і виходять з плакатами під вікна міської ради і отримують чергову судову повістку.

Важко повірити, але і цього разу господарський суд стає на бік опального колективу. Під час двостороннього звіряння фінансових документів представниками «Ремпобуттехніки» і управління комунального господарства була узгоджена сума лише у 36 тисяч гривень.

— У цій справі цікавий інший факт, — інтригує Світлана Захарченко. — Прокуратура так перейнялася захистом державницьких інтересів, що ініціювала наше судове переслідування без позовної заяви з боку управління комунального господарства на нашу адресу. Про це доповів обласному прокурору Олександру Горбаню у нашій присутності прокурор одного з відділів Сумської обласної прокуратури. Цей факт — відсутність з їхнього боку заяви до прокуратури — підтвердили також в управлінні комунального господарства Сумської міськради.

Утім, справжня істина у справі ще й досі встановлюється: заступник прокурора області 15.10.09 р. подав апеляційну скаргу на рішення обласного суду до Харківського апеляційного господарського суду...

Невже й справді дехто злетів до таких вершин, що управу на нього може знайти лише Генеральна Асамблея ООН? Чи все-таки у Генеральній прокуратурі України є важелі впливу на тих, хто свідомо ігнорує чинне законодавство держави?.. 

Сумська область.