Космічні старти будуть!

Програма «Наземний старт» з’явилась на розвиток міжнародного космічного проекту «Морський старт», який відкрив для державного підприємства «КБ «Південне» нові джерела фінансування — зовнішньоекономічні договори і контракти, що згодом почали давати левову частку грошових надходжень. За десять років дії «Морського старту» ракета космічного призначення «Зеніт—3SL» розробки КБ тридцять разів стартувала з плавучої платформи «Одіссей», яка встановлюється під час пуску на екваторі в Тихому океані, і вивела на геостаціонарну орбіту Землі 28 важких космічних апаратів. Тільки два запуски були аварійними.

— Два роки тому під час одного з них аварія сталася на перших секундах. Тоді ми втратили ракету з космічним апаратом, а крім того постраждала й платформа. Міжвідомча комісія встановила причину — через потрапляння в насос окислювача сторонньої металевої частки відмовив двигун першої ступені ракети-носія. Ми все зробили для того, щоб така ситуація більше не повторилася, і торік забезпечили п’ять успішних пусків «Зеніта—3SL». Цього року за цією програмою зроблено один пуск, — розповідає генеральний конструктор—генеральний директор ДП «КБ «Південне», академік НАНУ Станіслав Конюхов.

Реалізує цю програму міжнародний консорціум, серцевину якого складають дніпропетровські підприємства КБ «Південне» імені М. К. Янгеля та «Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова», до складу якого також належать американська компанія «Боїнг», російська «Енергія» та норвезька «Акер Квернер». Саме «Морський старт» відкрив українським ракетобудівникам шлях до нових комерційних проектів.

Слідом за ним з’явився «Наземний старт». У рамках цієї програми українські й російські підприємства космічної галузі спільними зусиллями завершили модернізацію ракетного комплексу «Зеніт» під умови космодрому Байконур і в червні 2007 року РН «Зеніт—2» успішно вивела на орбіту супутник «Космос—2428», розроблений дніпропетровськими конструкторами на замовлення Російської Федерації. Ще через рік, у квітні 2008-го, відбувся перший комерційний пуск ракети-носія «Зеніт—3SLБ» з ізраїльським космічним апаратом АМОS—3.

Сьогодні Україна належить до десятки країн, що мають повний цикл — науковий, проектувальний, технологічний і виробничий — для створення космічного продукту. І хоч через недостатнє фінансування ДП «КБ «Південне» не може реалізувати всі свої можливості, але в кооперації воно здатне виступати лідером глобальних проектів. До них належать уже згадувані «старти» — «Морський» і «Наземний», унікальний проект «Таурус—ІІ», згідно з яким з американського космодрому стартуватиме ракета-носій, яка складається з досить великої кількості систем, розроблених українськими підприємствами, а також конверсійна програма «Дніпро», яка передбачає для вирішення космічних завдань використання бойових допрацьованих ракет 15А18, а на черзі — й 15А18М.

Крім того, дніпропетровські конструктори активно працюють над просуванням на світовий ринок пропозицій про створення на комерційній основі угрупувань космічних апаратів для систем геомоніторингу країн, схильних до надзвичайних ситуацій, над розробкою міжнародних віртуальних угрупувань систем дистанційного зондування Землі (проекти «Січ—2», «Січ—2М», «УМС—1», «Січ—О», «Січ—Р»).

За 55 років свого існування КБ «Південне» розробило, а «Південмаш» виготовив чотири покоління стратегічних бойових ракет, сім типів космічних носіїв, що належать до сімейства «Космос», «Інтеркосмос», «Циклон», «Зеніт», «Дніпро». За весь час на орбіту було виведено понад 400 супутників сімдесяти типів власної розробки, а всього запущено понад 1100 космічних апаратів різних країн.

— Кожне нове покоління ракетних комплексів відповідало вимогам часу, а окремі розробки навіть випереджали його і досі залишаються неперевершеними, — каже Станіслав Конюхов. — Наприклад, у світовій практиці ракетобудування єдиними на сьогодні залишаються орбітальна ракета і бойовий ракетний комплекс залізничного базування. Чотири покоління стратегічних ракет не тільки забезпечували надійний ядерний щит для країни, а й зробили вагомий внесок у науку та інженерну справу. Адже саме на базі бойових ракет, в основному, і створювалися ракети-носії. Можна сказати, що вже на етапі завершення ще одна ракета-носій — «Циклон—4», яка буде найпотужнішим варіантом серії «Циклонів».

Міжнародний проект «Циклон—4» реалізує спільне українсько-бразильське підприємство «Алькантара Циклон Спейс». Перший двоступінчастий «Циклон—2», який було створено на основі міжконтинентальної балістичної ракети SS—9, уже знято з виробництва. Його рекорд — 106 пусків, і всі успішні! — досі не побито. Триступінчаста версія — «Циклон—3», що з’явилася наприкінці 70-х, через десять років після «Циклону—2», і нині виводить на орбіти мирні вантажі. Однак її енергетичні можливості не дорівняються до можливостей «Циклону—4». Нова ракета-носій виводитиме з бразильського космодрому Алькантара на низьку навколоземну орбіту (500 км) корисну масу до 5300 кг, а на геоперехідну орбіту з апогеєм близько 36 000 км — до 1600 кг. (Для порівняння: «Циклон—3» виводить на кругову орбіту корисну масу до 4000 кг та на еліптичну орбіту з апогеєм 12000 км — до 1000 кг).

Авторитет творців українських космічних ракет підтверджує і той факт, що на черговому Міжнародному конгресі, який відбувся цієї осені в південнокорейському місті Дайджоні, Станіслава Конюхова одностайно обрали віце-президентом з наукової діяльності Міжнародної академії астронавтики (МАА) — це найважливіша і найвпливовіша після президентської посада. Протягом попередньої каденції Станіслав Миколайович був віце-президентом з публікацій і комунікацій. Президентом Академії на наступні два роки обраний М. Наіру — керівник індійського космічного агентства.

Нині загальна кількість членів МАА, яка наступного року відзначатиме свій півстолітній ювілей, перевищує 1200 фахівців із більш як 70 країн світу. Це — видатні вчені, інженери, астронавти, керівники галузі, менеджери, фахівці у сфері космічного права, медики, біологи, журналісти. Присутність українців в Академії останні роки постійно зростала, і на сьогодні Україна, маючи 27 дійсних членів та членів-кореспондентів, належить до чільної десятки країн, репрезентованих у МАА.

Міжнародні конференції і дослідження, які проводяться під егідою Академії, охоплюють великий діапазон тем: від перспективних ракетних двигунів і фізіологічних аспектів довготривалого космічного польоту до пошуків позаземних цивілізацій. На двох конференціях, які у 2007 та 2009 роках відбувалися у Дніпропетровську, йшлося про перспективні космічні технології на благо людства.

Цього року Україна стала двічі тріумфатором в Академії: окрім обрання Станіслава Конюхова на високу посаду, колектив виконавців проекту «Морський старт» був відзначений однією з найпрестижніших її нагород.