Чернігівчани дарували щедрість і таланти

Цього разу 26 листопада на головній сцені країни свій іспит складали митці Сіверщини. Концерт назвали «Тобі, славетна Україно, Чернігівщини щедрість і талант». Як і на попередніх звітах, перед початком концертної програми у фойє палацу діяла виставка робіт професійних художників та майстрів декоративно-ужиткового мистецтва цього краю «Криниця мого роду». На ній були представлені традиційні, але цікаві вироби гончарства, кераміки, різьблення, художньої обробки деревини, ткацтва, вишивки, лозоплетіння, із соломи, писанкарства, а також фрагменти весільних обрядів. Значний інтерес у відвідувачів викликали, зокрема, полотна місцевих художників, картини-аплікації з тканини, шкіри тощо.

Не можу не наголосити, що ставлення до звіту організатори проявили у його програмі. Красиво оформлена зовнішня сторінка, текст надрукований великими літерами, який зручно читати під час концерту, коли у залі вимикається світло. А той, кому не дісталася програмка, міг дізнатися про назви номерів і виконавців з електронних табло. Про деякі подробиці того, як чернігівчани готувалися до творчого звіту, і окремі мистецькі колективи глядачі могли дізнатися з матеріалів, надрукованих в обласній газеті «Деснянська правда».

У своєму інтерв’ю цій газеті начальник управління культури і туризму облдержадміністрації Сергій Мойсієнко наголосив, що, попри відмову деяких областей звітувати на місцях, голова облдержадміністрації Володимир Хоменко заявив: Чернігівщина звітуватиме тільки в столиці. З обласного бюджету було виділено 600 тисяч гривень на пошиття концертних костюмів, і відтак — «люди відчули, що їхня творчість потрібна і затребувана». І, незважаючи на фінансову скруту, особливо у глибинці, в області щороку проводяться районні огляди. Їх учасники живуть цими подіями, їм цікаво показати свій талант, щось зробити для інших. Відбір на цей творчий звіт у столиці, як і на попередні, був вимогливий, навіть жорсткий. А для самих його учасників — це надзвичайно важливий стимул, бо до столичної сцени чимало митців торують шлях усе своє життя.

Щоправда, шкода, що примірників згаданої газети було небагато і не всі глядачі могли ознайомитися з міркуваннями начальник управління, його аналізом стану культури й мистецтва в краї. А, на жаль, іншої можливості у них не було, бо всі звіти так організовуються і проводяться, що хоча б для стислого інформування представникам областей на них не відводиться ні часу, ні місця. Більше того, і цього разу зі сцени ніхто не згадав про керівників, відповідальних працівників області, завдяки яким відбувся звіт, не було сказано, хто з них прибув до столиці, перебуває у глядацькій залі, переживає за своїх артистів.

А втім, час можна було б знайти — це 15—20 хвилин, на які затримуються звіти через запізнення Президента України. І цього разу Віктор Андрійович з’явився на сцені палацу не о 19-й годині — час початку концерту, а о 19.20. Після зачитування указу Президента, вручення ним державних нагород декільком працівникам культури і мистецтва області концерт розпочався аж о 19.40.

Першим твором була пісня на музику І. Шамо, вірші Д. Луценка «Зачарована Десна». А потім звучали арія князя Ігоря з опери «Князь Ігор», українські народні пісні, імпровізації і хорові фантазії.

Потужно на сцені були представлені творчі колективи обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм. Це народний хор, академічні колективи — симфонічний оркестр, камерний хор, ансамбль пісні і танцю «Сіверські клейноди», духовий оркестр. Мабуть, далеко не кожна обласна філармонія чи філармонійний центр мають такі різноманітні й чудові колективи.

Свої унікальні колективи представило в Києві також Чернігівське музичне училище ім. Л. М. Ревуцького: капелу бандуристів, оркестри — народних інструментів і духовий, ансамблі — скрипалів і народної музики.

Тепло й щиро дякували глядачі за виступи ансамблям скрипалів музучилища ім. Л. М. Ревуцького та шкіл естетичного виховання Чернігова і Корюківки, ансамблів бандуристів «Зачарована Десна» ревутчан, «Соколики» Чернігівської музшколи ім. С. В. Вілконського, першої і другої музичних шкіл та школи мистецтв Чернігова. Виступи колективів юних бандуристів засвідчили — на Чернігівщині шанують і розвивають мистецтво бандуристів. А своєрідний заспів їхнім виступам «Думою про Батурин» зробив народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Василь Нечепа.

Окрім названих й інших чернігівських творчих колективів, у концерті взяли участь чимало ніжинських, вони показали високий рівень дитячої хореографії. Її демонстрували ансамблі бального танцю «Шанс» і «Ритм». А що тут люблять і хорове мистецтво, довели зразковий хор «Сяйво» й «Світич». Бурхливими, підбадьорюючими оплесками підтримували глядачі весь виступ зразкових спортивно-циркових колективів «Фієста» з м. Мена та «Юність» Макошинського селищного Будинку культури Менського району.

Добре були сприйняті глядачами вокально-хореографічні композиції «Ой гиля, гиля, гусоньки на став», «Поліські гуляння», фольклорно-сценічна композиція «Від роду до роду», обрядове дійство «Сіверське весілля», які виконали професійні і самодіяльні колективи міських, районних і сільських будинків культури.

Своє вагоме творче слово сказали на сцені духовий оркестр і балетна група військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних сил України.

Стоячи, глядачі слухали прем’єрну пісню «Україно моя свята» і твір «Боже великий, єдиний», якими завершився концерт. А їх виконавців було стільки, що вони не вміщалися на сцені й розташувалися у бокових проходах зали. Всього у звіті взяло участь понад півтори тисячі учасників. Дорослих, юних і зовсім маленьких. На зірковім помості країни справді сяяли справжні зірки...

Варто назвати тих, хто підготував звіт. Це уже згаданий Сергій Мойсієнко — головний режисер-постановник (взяв на себе сміливість і відповідальність), головний диригент Микола Сукач, головний хормейстер Любомир Боднарук та інші.