Армія: роззброєння

— За цей час вивезено 11,6 тисячі тонн боєприпасів. З них приблизно півтори тисячі тонн утилізовано, решту перемістили на зберігання у безпечніші місця. Головне, — наголошує пан командувач, — військові усунули потенційну небезпеку для жителів регіону Вінницької і сусідньої Черкаської областей.

Разом із солдатами боєприпаси завантажували в автомобілі вільнонаймані працівники ЗС. Голова профкому частини, вона ж завідувач одного зі сховищ боєприпасів, Надія Завадська каже, що протягом дня завантажували по чотири-п’ять 20-тонних автомобілів. Так було в перші місяці. А вже в останні — по шість-сім машин на день залишали територію частини. На одного вантажника за день припадало приблизно три тонни боєприпасів. «На завантаженні машин працювали тільки чоловіки, — наголошує пані Надія. — Бо у нас ще служить 28 жінок, а загалом вільнонайманих майже сто осіб. Воно й добре, що вже спатимемо спокійніше, але де тепер знайти роботу. Нас усіх попередили, що з першого грудня звільняють. Я особисто двадцять років у цій частині. Де доробити до пенсії, не знаю. Так само переживають інші наші жіночки. У кожної сім’я. В Гайсині знайти роботу нереально. Майже всі підприємства зупинилися. Працює тільки цукрозавод. Та й то сезонно. Підемо на біржу в центр зайнятості».

— Боєприпаси з-під Гайсина треба було вивозити, як кажуть, без роздумів. Бо тільки половина з них зберігалися у задовільних умовах. А зовсім поряд, за два кілометри, розташовані населені пункти. Люди в них жили, як на пороховій діжці, — наголошує командувач військ Західного оперативного командування генерал-лейтенант Михайло Куцин. — Крім того, розформування цього складу боєприпасів забезпечить економію для Міноборони майже 5,5 мільйона гривень уже цьогоріч і 11,4 мільйона гривень — наступного, 2010-го. Військовослужбовців переведуть у бойові частини.

Уже до кінця нинішнього року військові залишать частину під Гайсином. У першому півріччі 2010-го планується провести зачищення території. Що з нею робитимуть далі, має вирішити Міноборони.

— Ми вже звільнили 137 військових містечок, залишили їх у задовільному стані, на підтвердження цього про кожне з них зняли відеокадри, маємо цілу фільмотеку, — продовжує Михайло Куцин. — Але через деякий час наші містечка стають схожими на руїни, будівлі залишаються без вікон, без дверей. Душа болить за таке недбале ставлення.

Військові кажуть, що в Міноборони створено Державний департамент надлишкового майна. Цей структурний підрозділ мав би займатися вирішенням питання подальшої долі таких військових містечок. Утім, через низку бюрократичних перепон часто-густо зволікається їх передача у власність місцевих громад. Є випадки, коли громади неефективно використовують отримане майно і території.

Як пояснив командувач Сухопутних військ генерал-полковник Геннадій Воробйов, нині на охорону таких містечок відволікається 18,5 тисячі військовослужбовців. Деякі об’єкти змушені охороняти протягом п’яти-десяти років. За словами пана Воробйова, це загальнодержавна проблема. На Вінниччині під Гайсином, де розформовано інженерний склад боєприпасів, військові мають у власності приблизно сто гектарів території. Вся вона розташована у лісовій місцевості. Її можна передати у Державний лісовий фонд місцевого управління Держлісгоспу чи обласному комунальному підприємству «Вінницяоблагроліс». Є плани щодо використання території у районної влади. Як на ділі вирішиться питання, поки що не можуть сказати ні військові, ні цивільні.

 

Вінницька область.