Володимир Литвин: «Я готовий стати разом із людьми...»

На прес-конференції Володимир Литвин поділився з журналістами своїм баченням основних економічних і політичних проблем у державі.

На його думку, держава повинна жити й після президентських виборів. «Виборами життя в державі не закінчується», — наголосив Голова Верховної Ради України. Відповідаючи на запитання журналістів про виділення 1 млрд. гривень на боротьбу з епідемією грипу, Володимир Литвин сказав: «Українським політикам треба «відповзати» від цієї теми. Вони вже вичавили все, що можна вичавити для своєї передвиборної кампанії». За його словами, було прогнозовано, що на позачерговому пленарному засіданні сесії Верховної Ради України депутати не подолають вето Президента на законопроект про виділення вказаних коштів. «Судячи зі всього, переслідувалась зовсім інша мета — показати боротьбу за інтереси народу. Зрозуміло, що це треба було робити раніше, вирішуючи ці проблеми й контролюючи ті кошти, які виділялися для розв’язання всіх цих задач. Я вважав, що треба було б, виходячи з необхідності виділення 1 млрд. гривень, погодитися на пропозицію Президента й за рахунок внутрішніх запозичень додати ці кошти до бюджету», — сказав Володимир Литвин.

У відповідь на запитання про земельні проблеми, які існують у Бахчисарайському районі Криму (жителі сіл, що належать до Піщанівської та Вілінської сільрад, на трасі Сімферополь—Севастополь у день робочої поїздки глави парламенту провели акцію протесту (на знімку) та вимагали припинити земельне свавілля зі сторони керівництва Агрофірми «Крим». — Авт.). В. Литвин запевнив журналістів, що розбереться із цим питанням. «Якщо необхідно, я готовий стати разом із людьми та перекривати трасу, безлад із землею треба зупинити», — сказав він.

 

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин під час робочої поїздки по Криму відвідав філію Центрального музею Збройних Сил України військово-морський музейний комплекс «Балаклава».

В одному із залів музею Володимир Литвин відповів на запитання журналістів.

Першою темою, яка цікавила численних представників центральних і місцевих ЗМІ, було ставлення Володимира Михайловича до надання статусу державної російській мові.

Він відзначив, що «мовне питання», як правило, політики активно обговорюють перед виборами. Після виборів про нього забувають. «Я вважаю, що ми повинні виходити із простих і очевидних істин: у нас історично склалося так, що в країні живуть українці, росіяни і представники багатьох інших національностей. Я виходжу з того, що в державі повинно бути розуміння необхідності природності протікання процесів у мовній сфері».

«Зовсім очевидно, — підкреслив глава парламенту, — що нам потрібно відмовитися від того мовного хамства, яке іноді намагаються продемонструвати у вигляді політики українізації».

Володимир Литвин висловився за безумовне виконання законів, у тому числі й тих, що регулюють мовну сферу. За його словами, у парламенті готують відповідні роз’яснення для керівників органів місцевого самоврядування з урахуванням передвиборного періоду.

«Депутати Верховної Ради під час розгляду проекту закону «Про основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики», в якому йдеться про НАТО й надання російській мові статусу державної, дали лише сорок сім голосів «за», — зазначив Володимир Литвин. — Всі голоси від фракції компартії та Блоку Литвина. От вам і вся картина. Я вважаю, що політикам необхідно заборонити говорити на цю тему, і тоді у країні буде нормальна мовна практика».

Відповідаючи на запитання про перспективи стосунків України і НАТО, глава українського парламенту зазначив, що, на його думку, найліпшим виходом із ситуації було б припинити будь-які розмови на цю тему. «Українські політики із завзятістю, гідною кращого застосування, стукають у відчинені двері: нас туди ніхто не приймає».

«Україна повинна навчитися жити самостійно, — вважає

В. Литвин. — Спроби наших політиків кудись «прилаштувати» країну свідчать про те, що вони або не вірять у власні сили, або не вірять державі Україна». І головне, на що повинні орієнтуватися політики у своїй діяльності, — настрої і сподівання людей.