Проблеми виходжування малят, які народилися з екстремально низькою вагою
Працівники Житомирського обласного центру охорони здоров’я матері й дитини вкотре стали героями телевізійних репортажів. Бо знову дали поживу для тих, хто шукає сенсації. Уперше це було 2007 року, коли тут вдалося виходити крихітку — хлопчика, який народився з вагою 490 грамів. Це був перший такий факт у країнах СНД. А нещодавно, 18 вересня, в цій медичній установі з’явилася на світ двійня — крихітні дівчатка, за життя яких тепер борються медики.
— Ми не прагнемо сенсацій і слави. Порятунок недоношених дітей — то дуже важка справа, пов’язана зі складними проблемами і для медиків, і для батьків, — так головний лікар медичного центру Юрій Вайсберг пояснив, чому тут вичікували, не поспішаючи оприлюднювати цей факт.
Тож журналісти довідалися про двійню, як кажуть у таких випадках, «з інших джерел».
Пологи, які набули широкого розголосу
Ще три роки тому діти, які з’явилися на світ зі строком вагітності матері менше 28 тижнів і вагою менше кілограма, за всіма офіційними документами вважалися абортним плодом, тобто були приречені. Потім з’явилися указ Президента, документи Кабінету Міністрів і Міністерства охорони здоров’я, які означали утвердження європейських підходів. Адже в країнах, на які ми намагаємося рівнятися, медики зобов’язані боротися за життя немовлят, котрі народилися після 22 тижнів вагітності матері (а це трохи більше половини нормального строку) і з вагою 500 грамів.
Медичний центр до цього готувався. Створювали належну матеріально-технічну базу. Заради досвіду спілкувалися з колегами, виїжджали на зустрічі в країни Прибалтики, Молдову, Білорусь, Польщу. П’ять років триває співробітництво за міжнародним проектом «Здоров’я матері й дитини». Тепер і самим є про що розповісти: в жовтні на базі обласного медичного центру пройшла чотириденна міжнародна конференція з питань виходжування дітей із критичною масою тіла, в роботі якої взяли участь провідні фахівці. Вони не приховували свого захоплення, що в глибинці, на Житомирщині, так ґрунтовно займаються цією проблемою.
Найбільшого розголосу набула історія з маленьким Богданчиком. У завідувача відділення реанімації та інтенсивної терапії новонароджених Сергія Лапонога серед інших знімків є й такий: лежить той маленький хлопчик, а на руці — браслет. Насправді то він одягнув на ручку крихітки свою... обручку — щоб видно було масштаб.
Мама Богданчика потрапила до медичного центру з екзаменаційної сесії. Можливо, передчасні пологи спровокував стрес, кажуть одні медики. Могла бути й інфекція, висловлюють припущення інші. Своя версія у мами: під час сесії вона щодня їздила з Бердичева до Житомира в інститут — могли датися взнаки ті автобусні вояжі.
Можна уявити той шок, який пережила породілля, коли вперше побачила сина: малесенький скелетик, обтягнутий шкірою, та ще й увесь у якихось дротах і трубочках. Те, що йому вдалося подарувати життя, не можна вважати просто щасливим випадком. До цього йшлося — перший досвід уже був. У 2006 році з 3700 малюків, які тут народилися, 11 були крихітними — вагою від 740 до 920 грамів. На той час вони ще вважалися абортними плодами. Але медики взялися їх виходжувати — сімох урятували. Перший успіх надихав. Але ж таких дітей, як Богданчик, — вагою лише 490 грамів — ще не було. Два місяці він був підключений до апарату штучного дихання. А на день, коли підійшов передбачений природою термін, коли насправді мав би народитися, важив 1 кілограм 820 грамів.
Тепер Богданчику вже більше двох років. Звичайно, ще є проблеми, реабілітація триває.
Новим випробуванням на професіоналізм для працівників центру охорони здоров’я матері й дитини стали двійнята, які народилися 18 вересня недоношеними — на 25-му тижні. «Старша» з них (та, що побачила світ першою) при народженні важила 650 грамів. Її стан стабільний: на 49-й день після народження важила 970 грамів. Дихає самостійно. Її вже перевели у відділення анестезіології та реанімації новонароджених обласної дитячої лікарні — на другий етап реабілітації. Є перспектива, що дожене своїх ровесників, які народилися своєчасно. Складніше з другою дівчинкою, що важила при народженні 550 грамів. У неї ще цілий «букет» проблем. Але теж набирає вагу. Зверніть увагу на точність раціону: потрібно 6,4 мілілітра материнського молока на добу.
Необхідна ювелірна майстерність
Заступник головного лікаря Олена Астрейко так прокоментувала медичні проблеми:
— В перші 168 годин виживає 87 відсотків глибоко недоношених малюків. Але, на жаль, втрати бувають і в пізніші строки — на другий, третій тиждень, навіть після місяця. Це пов’язано з тим, що в дітей, народжених від 22 до 26—27 тижнів вагітності, повна морфофункціональна незрілість усіх органів — кровотворення, кровообігу, дихальної системи, незрілий і головний мозок. Тож непросто добитися, щоб у цих органах не відбулися необоротні зміни.
Продовжує Сергій Лапоног, завідувач відділення реанімації та інтенсивної терапії новонароджених:
— У США найбільш високооплачувані лікарі — неонатологи. Бо від них залежить майбутнє нації. А виходжування недоношених дітей — то справді ювелірна робота, яка вимагає злагодженості всіх дій персоналу. Технологія дуже високозатратна. Доводиться оминати багато підводних рифів. Усіх дітей, які народилися вагою до кілограма, ділять на вагові категорії: від 500 до 800 грамів і від 800 грамів до кілограма. В другій групі, якщо є сучасне обладнання і досвідчені фахівці, відсоток виживання високий, а інвалідність низька. А от нижня група дуже проблемна. Половина з них, як засвідчує світова статистика, помирає. З тих, хто вижив, лише чверть цілком здорові люди.
Головний лікар Юрій Вайсберг:
— Коли 20 років тому світ тільки починав займатися виходжування глибоко недоношених дітей, лише в 5—7 відсотків тих, що вижили, не було ніяких проблем. Уже дійшли до 25 відсотків, і ця статистика з часом змінюватиметься в позитивний бік. Не можна забувати: найкращий «апарат» — утроба мами. Ми маємо навчитися створювати такі само умови, як і природа.
Медики розповіли, що це означає. Зокрема, крихіткам вводять набір амінокислот, білків. Причому дози — до десятих часток мілілітра. Програма — в комп’ютері, й він дозує: п’ять крапельок — за півдня. Судина, куди це вводиться, — як волосиночка. Спеціалісти медцентру нещодавно проводили регіональний семінар у Хмельницькому, вчили колег із різних областей, як це робити. Щоб працювати з такими пацієнтами, треба мати справді ювелірну майстерність. Причому, коли набули досвіду роботи з тими, які важать 500—800 грамів, то інша група недоношених, котрі трохи важчі, здаються вже великими — з’явилася впевненість при роботі з ними.
Сюди приїжджають народжувати з Києва
У 2003 році, коли виникла ідея створити обласний центр охорони здоров’я матері й дитини, ситуація в цій сфері була непростою. А про кошти на будівництво нових медичних закладів і мріяти не доводилося. Тому новий заклад вирішили створити на базі пологового відділення центральної міської лікарні №2. Про Юрія Вайсберга, який його очолив, наша газета розповідала більше десяти років тому. За 22 роки роботи в Ярунській дільничній лікарні Новоград-Волинського району він прийняв три з половиною тисячі пологів. Урахували й організаторські здібності, постійне прагнення до нового. Про те, що вдалося зробити за короткий час, свідчить уже такий факт: Міністерство охорони здоров’я України визнало Житомирський центр охорони здоров’я матері й дитини базовим закладом із впровадження сучасних перинатальних технологій. Він має статус «Лікарні, доброзичливої до людини». Не дивно, що сюди приїжджають народжувати з різних областей, а також зі столиці. А ще є відповідний наказ по області: при будь-яких проблемах із пологами вагітних везуть сюди.
Деяке обладнання, що тут використовується, взагалі унікальне. Зокрема, за програмою фонду Віктора Пінчука «Колиски надії» цей заклад було оснащено єдиною в СНД установкою краніоцеребральної гіпотермії. На міжнародному конгресі дитячих неврологів, що проходив у вересні в Києві, Сергій Лапоног виступив із доповіддю про перші результати цієї методики, яка дозволяє мінімізувати ураження головного мозку, що виникли внаслідок ускладнень під час пологів.
...До речі, свого часу Юрію Вайсбергу довелося приймати пологи, коли народився богатир вагою 5 кілограмів 600 грамів. А за виходження 490-грамового малюка його підлеглий Сергій Лапоног отримав премію «Гордість країни».
Житомир.
Фото автора.
Вічна проблема: потрібні кошти
Ще один коментар Юрія Вайсберга:— Звичайно, в нашій державі ще далеко не все так, як це налагоджено в передових країнах: там для виходжування недоношених дітей виділяють значні кошти. Щоб було зрозуміліше, про що йдеться, наведу таку цифру: на адекватну лікувальну терапію в умовах нашого медичного центру на одну новонароджену крихітку за місяць треба витратити не менше 25—30 тисяч гривень. Цього року таких проблемних дітей уже було близько 20. Загалом це вилилося в суму 600—700 тисяч гривень. Тому грошей не вистачає. Держава дала вказівку медикам рятувати крихіток, але ж це має бути забезпечено не тільки місцевими бюджетами. Тому що там грошей не вистачає — обласний бюджет дотаційний. Настанова мала б бути підтримана органами центральної влади, які б спрямовували кошти спеціально на таких дітей. Цього року по лінії держбюджету було виділено 9 доз спеціального дуже дорогого препарату, який вводиться одразу після народження дитини, щоб крихітка почала дихати — інакше легені, які ще не сформувалися, просто не зможуть розкритися. Більше з центрального бюджету ми нічого не отримали.
Матеріальне питання важке не тільки для нас, а й для батьків проблемних крихіток, яким дають стільки само грошей, як і тоді, коли народжується цілком здорова дитина. Ми вноситимемо пропозиції, щоб змінити підхід: виділяти при народженні таких складних немовлят значно більше грошей.
Юрій Вайсберг звернув увагу й на таке. Сьогодні другий етап виходжування цих дітей відбувається в обласній дитячій лікарні під наглядом вузьких спеціалістів — неврологів, окулістів, реабілітологів тощо. А потрібен центральний реабілітаційний центр саме для таких пацієнтів, як це зроблено, наприклад, у Польщі. Там є навіть щось на зразок готелю, де може спинитися мама, коли приїжджає з дитиною на консультації.
