Серцевина освітньої псевдореформи ґрунтується на трьох китах — примітивізації та ідеологізації шкільної програми, проведених на основі феодальної абсолютизації тестової оцінки знань і на нежиттєздатній пільговій схемі вступу до ВНЗ. Однак все-таки головну роль грає саме тестова система, яку більш точно можна назвати «клітинною» реформою.
Розумовий процес є альфою і омегою освітнього процесу. Без нього навчання втрачає не тільки зміст, а й стає подобою методик деструктивних культів з підготовки адептів з атрофованим умінням мислити — людина перетворюється на зомбі з суто механічними навичками. Головне завдання середньої освіти полягає в розвитку навичок самостійного творчого мислення. А вища освіта хоча і покликана давати вузькоспеціалізовані знання, але вона ніколи не досягне поставленої мети, якщо в шкільні роки учень не отримає навичок «гнучкості розуму». А Вакарчуківська реформа побудована на діаметрально протилежних принципах — учнів не тільки не вчать думати, але не можна навіть сказати, що навчання звелося до звичайного формального запам’ятовування. Діюча система націлена винятково на постановку галочок у тестових клітинках, для чого знання мало потрібні.
Дмитро ТАБАЧНИК, народний депутат України.
