— Та ми щодня копаємо, риємо, засипаємо! — начальник столичного Управління теплових розподільних мереж (УТРМ № 4) «Київенерго» Володимир Лихогод змальовує журналістам фронт робіт, які щодня доводиться виконувати його підлеглим. За день на довіреній йому Оболонській ділянці було «чотири прориви». У трьох місцях продірявилися труби опалення і в одному — водопровід. У результаті п’ять будинків тимчасово сиділи без тепла, ще один був «зневоднений».
Майже 62 відсотки бойлерних і більше половини тепломереж столиці вичерпали нормативний термін експлуатації. Не дивно, що з початком опалювального сезону в Києві забили не тільки фонтани ушкоджених теплотрас, а й фонтани нових ідей. Про те, як реорганізувати теплопостачання столиці. Днями Комісія Київради з питань ЖКГ і паливно-енергетичного комплексу рекомендувала Київраді передати «Київводоканалу» комунальні центральні теплові пункти (ЦТП) і внутріквартальні теплові мережі, що перебувають у користуванні «Київенерго».
Енергетики від ідеї не в захваті. «Спроби передати ці об’єкти в обслуговування іншій компанії не відповідають інтересам столичної громади і не вирішать жодної проблеми теплового комплексу. Такі ідеї є відверто лобістськими й не мають юридичного ґрунту», — відзначають у прес-службі АК «Київенерго». Інтереси водоканалу, на думку керівництва компанії, ніхто не зачіпає. Адже й тепер при розрахунках за гаряче водопостачання вартість холодної води споживачі оплачують «Київводоканалу», а вартість теплової енергії, необхідної для її підігріву, — «Київенерго».
Передача ЦТП не призведе до поліпшення якості послуг, упевнений головний інженер «Київенерго» Юрій Гладишев. Тим паче коли майно хочуть передати компанії, яка в боргах як у реп’яхах.
ЦТП підкачують холодну воду для подачі на верхні поверхи будинків, і за цю послугу водоканал заборгував енергетикам понад 54 млн. гривень. Нещодавно господарський суд Києва зобов’язав його оплатити частину заборгованості — 8,7 млн. гривень. Крім того, водоканал має значний борг за використану для вироблення холодної води електроенергію — 345 млн. гривень.
Центральні теплові пункти — власність міської громади. Але цього року на поновлення й модернізацію ЦТП і тепломереж столиця не дала ні копійки, хоча в бюджеті на це було закладено 42 млн. гривень. Енергетики кажуть, що витратили більш як 90 млн. власних коштів на ремонти, заміну обладнання та обслуговування тепломереж.
Як приклад стабільної роботи журналістам продемонстрували Центральний тепловий пункт на Героїв Сталінграда, 13-а, що обслуговує на Оболоні чотири будинки. Його модернізували ще 2002 року — за рахунок гранта уряду Данії та коштів КМДА. Відтоді скарг з боку споживачів не надходило: перебоїв з теплом і водою немає. Втрати зведено практично до нуля, оскільки на ЦТП замінили не тільки все обладнання, а й поміняли інженерні мережі, що ведуть до будинків. Тепер гаряча вода йде сучасними пластиковими трубами.
— Єдина проблема, з якою ми зіштовхуємося, — це якість холодної води, — каже начальник управління теплових розподільних мереж № 4 Володимир Лихогод. — Воду Оболонь отримує із свердловин. Водоканал і санстанція стверджують, що вона — чудової якості. Насправді вона забруднена бактеріями й синьо-зеленими водоростями, які при нагріванні забивають пластинки теплообмінника.
Отож імпортне обладнання ЦТП доводиться регулярно чистити від рудого нальоту — інакше зламається. До речі, ту ж рідину — в холодному вигляді — мешканці Оболоні одержують з-під крана у своїх квартирах. І чи скоро вийдуть із ладу їхні нирки, ніхто не прораховував.
— А це не тут свого часу бив фонтан з гарячої води — до п’ятого поверху? — цікавлюсь у головного інженера «Київ-енерго» Юрія Гладишева.
— Та ні, це трапилося на Троєщині — на вулиці Сабурова. Там колись (у 80-ті роки) застосували безканальну, бітум-перлітну прокладку труб. Проектанти гарантували, що вони прослужать більше 25 років. Але помилилися. Незабаром такі технології були нормативно заборонені. У Києві встигли прокласти близько 90 кілометрів таких мереж, будемо їх міняти. На Сабурова вже обновили близько 300 метрів.
Щорік на реконструкцію й підтримку в робочому стані міських тепломереж потрібно більш як 180 млн. гривень. «А цього року ми на весь комплекс разом зі станціями витратили близько 90 мільйонів своїх коштів», — каже Юрій Гладишев. У цій філії «Теплових розподільних мереж «Київенерго» вдалося виконати тільки капітальний ремонт теплотраси на вулиці Чорнобильській та 10 поточних ремонтів.
«Діряві» теплотраси продовжують опалювати повітря, а не квартири киян. І дуже шкода, що враховувати реально спожиту теплову енергію в столиці чомусь не поспішають. Сьогодні загальнобудинковими лічильниками тепла обладнано не більше третини київських будинків. Отож виразно пояснити мешканцям, за що все-таки вони платять і з чого складаються запропоновані тарифи на теплову енергію, комунальники поки що не в змозі.
Та й можливість укладати прямі договори з «Київенерго» прості споживачі матимуть не скоро. Принаймні з гарячого водопостачання. «КМДА повинна розробити законодавчу й нормативну базу, без якої неможливе проведення коректних розрахунків за прямими договорами», виправдовуються в «Київенерго».
Фото Олександра Клименка.
