Одинока старенька сусідка Марина Василівна, яку провідую кілька разів на тиждень, днями показала мені буклет приватного підприємства «Центр соціального захисту та допомоги пенсіонерам», що його принесла поштарка разом із пенсією. Центр пропонує самотнім і сімейним літнім людям довічне утримання в обмін на квартиру або її частину.
Інтелігентна Марина Василівна, якій я зобов’язана багато чим, і рада їй допомагати, вже не раз намагалася знайти для себе гідний притулок. Адже моя сім’я невдовзі переїжджає на постійне місце мешкання в іншу країну, й ми не зможемо нею більше опікуватися. Вона готова віддати власне житло, але з умовою, щоб потім їй не дорікнули, ніби сіла комусь на шию. Проте найбільше бабуся боїться бути ошуканою: «Я віддала б квартиру за дбайливий догляд. — каже вона. — Але хто гарантує, що після того не опинюся на вулиці?»
А тут принесли буклет, який пропонує шлях розв’язання її проблеми. Марина Василівна навіть звернулася до центру за вказаним у ньому телефоном. Звідти прийшла співробітниця, яка пояснила сусідці умови їхньої можливої «співпраці». Оскільки Марині Василівні невдовзі виповниться 80 років, то в обмін на укладену про догляд угоду їй обіцяють одразу сплатити 40 тис. грн. Молодші за віком одержать 20—25 тис. грн. За це центр зобов’язується щомісяця виплачувати підопічним по 600—1000 грн., надаючи ще й необхідні послуги — приготування їжі, прибирання, прання. Але сама квартира перейде у власність центру лише після смерті пенсіонера. Співробітниця запевнила стареньку, що він діє відповідно до законодавства, а з документами в разі підписання угоди вона зможе ознайомитися, запросивши юриста — щоб убезпечитися від обману.
Начебто й добру справу започаткувало це підприємство, але моя Марина Василівна не може зважитися на такий складний крок: скільки вже чула про аферистів, які в такий спосіб позбавляють пенсіонерів житла! А бува, що й укорочують їм віку — аби довго не платити. На її прохання я навіть до кількох юристів на консультацію ходила, оскільки всі по-різному радять. Одні кажуть, що угоду можна укладати, варто лише правильно оформити документи. А інші навпаки — застерігають: ризиковано, фірма може збанкрутувати, й кому в такому разі належатиме житло?
Мені шкода Марину Василівну (а скільки в нашому місті таких самотніх людей, котрі неспроможні себе обслуговувати, а дітей чи родичів не мають!). Вона все життя трудилася, була потрібна державі й суспільству, а тепер ось перебуває у страху залишитися безпомічною у найважчий період. Насправді: невже в Києві немає таких установ для старих людей, куди б вони не боялися йти? Зрештою, в них є квартири, пенсії, які старенькі готові віддати порядним людям — навзамін на гідний останок свого життя...
На знімку: не такої старості очікують пенсіонери...
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА (з архіву «Голосу України»).
Від редакції. А що з цього приводу думають фахівці? Начальник Центру громадських зв’язків МВС у Києві Володимир Поліщук підтвердив, що випадки ошукування людей похилого віку — не рідкість: «Бувають і вбивства, буває, підпоюють пенсіонерів під час підписання договорів, щоб ті не звернули уваги на умови, використовують нечесних нотаріусів. В Оболонському районі одного старого мало не вигнали на вулицю. Злочин удалося попередити, однак у справі фігурувала фірма з дуже схожою назвою — теж щось про соцзахист».
Правозахисник Едуард Багіров стикався з багатьма випадками обману пенсіонерів. Він упевнений, що в Україні страшно брати участь у подібних угодах: «Приватне підприємство може лопнути, і права на квартиру опиняться незрозуміло в кого. З другого боку, якщо фірма не дотримується умов договору, пенсіонерові оспорити його й домогтися правди в суді буде складно».
У самому Центрі соціального захисту й допомоги пенсіонерам запевняють, що роблять добру справу: «Які зловживання? На квартиру до смерті пенсіонера накладається арешт, він одержує якісні послуги. А коли що не так, договір можна розірвати. Ми вже почали працювати із сотнею клієнтів, усі задоволені». З яких коштів платитимуть пенсіонерам? Директор цього підприємства повідомив, що шукає людей, які хочуть купити таке житло, і вони через центр переказуватимуть їм гроші.
Але фахівці сумніваються, що знайдеться багато тих, хто погодиться на таку схему купівлі житла. Приміром, брокер Віталій Корк каже, що покупцям, як правило, потрібна квартира «тут і зараз», а не «колись». От і думай, голово...
