«Міністр оборони» самопроголошеної «Донецької народної республіки», громадянин Росії Ігор Гіркін (Стрєлков) видав наказ про переведення міста та прилеглих районів у становище облоги. «Заборонити будь-який вуличний рух, як окремих осіб, так і транспорту з 23.00 годин ночі до 05.00 годин ранку, за винятком транспорту й осіб, які мають спеціальні перепустки від коменданта міста Донецька», — йдеться в наказі. У розпорядження коменданта передаються підрозділи ополчення та «поліція» міста. «Порушників порядку негайно притягати до відповідальності з передачею до суду Військового трибуналу», — зазначається в документі.
Уже в ніч на п’ятницю в місті було припинено рух транспорту вночі. «Навіть таксі не викличеш, доводиться чекати п’ятої ранку», — поскаржилася донеччанка Лідія. Але найбільше городяни обговорюють інший наказ Гіркіна — «Про мобілізацію необхідних для міністерства оборони ДНР матеріальних засобів в умовах облоги в Донецьку». Цим документом представникам «республіки» дозволяється вилучати у громадян і підприємств автотранспорт, будівельні матеріали, продовольство, медичне обладнання, паливно-мастильні матеріали. Автор наказу обіцяє покарати за «незаконну мобілізацію засобів без відповідних дозвільних актів у відповідності з законодавством ДНР». Але зробити це буде досить складно. Адже на цей час усі привабливі «активи» вже привласнили сепаратисти-мародери: від дорогих автомобілів до продуктів і алкоголю в супермаркетах.
За вивезення за межі Шахтарська таксисти просять півтори — дві тисячі гривень
Обстріли житлових кварталів та руйнування будинків у Шахтарську змусили мешканців ховатись або шукати шляхів евакуації. «Залишилися дві сім’ї на весь будинок. У підвалі сидять мати з сином і старенька бабуся. У бабусі родичі далеко, забирати її ніхто не приїде. Забарикадувались, а будинок стоїть без вікон, шибки вибило», — повідомила телефоном кореспонденту «Голосу України» Людмила, мешканка будинку по вулиці Суворова, 22.
«Сидимо в підвалі. Вчора почали сильно бомбити. Свистіло навколо, вибухало. На подвір’ї — воронки та осколки. До дев’ятиповерхівки потрапило, весь стояк вигорів. Хотіли до Донецька якось виїхати. А потім подумали: там теж розбомблять, краще вже вдома. Залишилися з чоловіком тут. Спустилися до бомбосховища. Світла немає з 26 липня, газ прикривають, коли обстріл починається, вода поки що є», — розповіла мешканка 8-го мікрорайону Тетяна Чеботар.
Сотні містян намагалися залишити район бойових дій. Інформації про те, як це зробити, люди не отримували. «Мої знайомі зібралися ще 27 липня. Чоловік, вагітна дружина, двоє дітей. Але машину не випустили з міста на блокпосту «ДНР», завернули назад. Була вже шоста вечора — куди повертатися? Небезпечно, та й люди вже приготувалися. Заночували десь у посадці, а вранці таки виїхали з міста», — сказав «Голосу України» один із співрозмовників у Шахтарську.
Масовою панікою скористалися таксисти. За поїздку із небезпечних мікрорайонів міста до передмість — Садового чи Сердитого — водії просили 1,5 тисячі гривень за родину з трьох осіб і дві тисячі — з чотирьох. Про організований виїзд не було відомо нічого, хоча деякі очевидці говорили про те, що бачили автобуси з мешканцями, яких вивозили представники «ДНР».
Унаслідок обстрілу в місті постраждали щонайменше шість мікрорайонів, а також будівлі державного підприємства «Шахтарськантрацит», автобази та інші. «Зайшла стара жінка на 7-му мікрорайоні до туалету, вийшла — а до приміщення вже осколок залетів. Родичі приїхали, до вікна шафу присунули, а маму забрали», — розповіла Людмила, мешканка селища Сердитого під Шахтарськом, де нині перебуває багато вимушених переселенців. За її словами, люди виїжджали разом із домашніми тваринами, але з мінімумом речей: не було часу зібрати.
Красногорівка: без води, газу і хліба
«Гарячою точкою» залишається частина Мар’їнського району. Особливо «дісталося» Красногорівці, де зруйновані житлові будинки на кількох вулицях. Обстріли міста тривають уже кілька днів поспіль. Звичайне життя паралізоване, не працюють магазини, а за продуктами мешканці міста їздять за кілька кілометрів до обласного центру, скуповуючи мішками хліб, молочні продукти і консерви.
Стріляють і в районному центрі. «Кілька днів було затишшя, а в ніч на четвер було по-справжньому спекотно. Ми з чоловіком спустилися до підвалу — щоправда, пізніше вийшли звідти. Ті, хто в центрі живе, сиділи в підвалах усю ніч. Снаряди потрапили на старий цвинтар, зруйнували кілька могил. Пошкоджені будинки на вулицях Чапаєва і Заводській», — зазначила мешканка Мар’їнки Світлана.
У місті, яке контролюють представники самопроголошеної «Донецької народної республіки», не працюють відділення банків, пошта переїхала до Курахового — найближчого «українського» міста. «У людей істерика, втомилися від усього цього дуже. Набридла невизначеність. Води немає, газу немає, світло по кілька разів за ніч відключали. Аптека працює лише одна, та й то до обіду. Одній жінці потрібен був інсулін — вона аж до Курахового за ним їздила», — продовжує співрозмовниця.
У Кураховому зараз понад дві тисячі біженців з інших населених пунктів району. Допомогу їм надали місцева влада та компанія ДТЕК — власник Курахівської ТЕС. Людей розселили на базах відпочинку та в приватному секторі, забезпечили водою й медикаментами. Допомагають мешканці міста, адже з місцевої казни використовувати гроші неможливо: з 10 липня Держказначейство заблокувало рахунок міськради. Найперша потреба — забезпечення городян і тимчасових переселенців водою. Централізоване водопостачання відключене, воду підвозять бочками, а на території баз відпочинку встановили баки, які регулярно наповнюються.
Співробітники теплоелектростанції зібрали й передали для біженців продукти, ліки, дитячі речі, предмети особистої гігієни. Допомагає громадська організація АМЕР (Агенція місцевого економічного розвитку), яка спрямувала на потреби біженців 100 тисяч гривень. До міської ради передали дитячі памперси й медикаменти, придбані компанією ДТЕК за допомоги організації Червоного Хреста та фонду «Розвиток України».
«Ми отримали медикаменти для біженців: краплі для діток, сердечні препарати для дорослих. Це трохи заспокоює, зможемо допомогти хоча б для початку. Зараз передаємо більшу частину на базу «Хвиля», де найбільше переселенців», — розповіла секретар Курахівської міської ради Тетяна Кущ.
Вихованців дитячого центру вивезли до мирної території
Із Харцизька, розташованого поруч із охопленим бойовими діями Шахтарськом, вдалося вивезти 29 вихованців міського центру соціально-психологічної допомоги. Діти-інваліди благополучно дісталися Запорізької області, де розмістилися в одному з аналогічних центрів. Напередодні також стало відомо, що вихованці обласного спеціалізованого будинку дитини у Макіївці — малюки з ВІЛ/СНІД чи підозрою на інфікування — залишили місто і переїхали до Краматорська, міста під контролем української влади. Евакуація кожної такої групи дітей проходила з великими труднощами, оскільки озброєні бойовики залякували керівників закладів і вимагали оформити документи для виїзду дітей до Росії.
У Краматорську ввечері у четвер поновлено цілодобову подачу води. Під час бойових дій було пошкоджено обладнання, і місто два місяці або перебувало без води, або отримувало її за графіком. Тепер городяни зможуть скористатися благами цивілізації цілодобово.
Голова Донецької обласної державної адміністрації Сергій Тарута підписав розпорядження про розподіл 525 тисяч гривень між Горлівкою, Святогірськом, Красним Лиманом, Першотравневим і Новоазовським районами, де розташовані бази відпочинку та інші організації, які забезпечили централізоване розміщення людей із зони АТО. Кошти виділені за рахунок додаткової дотації із державного бюджету і призначені для часткового покриття витрат баз відпочинку — зокрема, оплати енергоносіїв і комунальних послуг, повідомили в прес-службі облдержадміністрації.
Родини енергетиків виїхали із Зугреса. На черзі — ще 400 заявок на евакуацію
Майже 40 осіб із Зугреса, серед них — 24 дитини — прийняли в Енергодарі. Це родини працівників Зуївської ТЕС, яких розмістили колеги із Запорізької ТЕС. Поселили у відомчому готелі, забезпечили харчуванням. Як повідомили в компанії ДТЕК, у Зугресі вже 400 заявок на виїзд мешканців із зони АТО.
«Ми виїхали, а батьки дітей залишилися в місті, на виробництві, — розповів один із переселенців Віктор Карпович, дідусь двох онуків. — Бойові дії за 15 кілометрів від нас, живемо в постійному страху. Вибухи такі, наче ось-ось осколки у вікно полетять. Звичне явище — бойові літаки над головами, танки в місті. І люди, озброєні до зубів».
«Переїхали до Енергодара жіночим складом: я, донька, сестра чоловіка. Наші чоловіки залишилися на підприємстві. Навіть не віриться, що не чуємо вибухів. Щоночі у нас там дрижали вікна — настільки близькою виявилася війна», — зізналася ще одна вимушена переселенка Оксана.
Осколки снаряда поранили пасажирів маршрутки.
Один загинув
Під час обстрілу в Донецьку у п’ятницю вранці один зі снарядів потрапив поруч із маршрутним таксі по вулиці Кірова. Як повідомили в міській раді, четверо пасажирів дістали поранення, один із яких — тяжке. Першу допомогу пораненим надали інші пасажири. Водій мікроавтобуса змінив маршрут і доставив потерпілих до лікарні, де тяжко травмований пасажир помер.
Ще один снаряд влучив у трансформаторну підстанцію, через що третина району залишилася без електрики, під загрозою повного відключення — шахти «Лідіївка» та імені Скочинського.
Донецька область.
Родини із Зугреса освоюються на новому місці.
Фото надане прес-службою компанії ДТЕК.