Вікова мудрість як зв’язок поколінь

Як дожити до ста років? Киянин Іван Маяков, який учора саме відзначав такий солідний ювілей, на це запитання має просту відповідь — треба постійно займатися зарядкою, багато рухатися і плавати. Своїм рецептом довголіття Іван Петрович поділився з Головою Верховної Ради Володимиром Литвином. Високоповажного гостя ювіляр приймав у себе вдома. 

Потискаючи руку главі парламенту, довгожитель зазначив: «Саме таким я собі вас і уявляв — усміхненим». Прийнявши відзнаки Верховної Ради й особисті подарунки від керівника парламенту, іменинник поспілкувався з ним за чашкою чаю. Розповів про своє минуле.

Іван Маяков жив у трьох епохах. Його батько ще за царя був візником. Однак найяскравішим спогадом Івана Петровича, схоже, залишається Друга світова війна. Пройшов її від першого дня і до останнього в різних званнях, заслуживши в бою сім орденів. Тут зустрів своє перше і єдине кохання — дружину Ольгу. Нині їй 87. У шлюбі Маякови вже 65 років. Мають двох дітей, двох онуків і двох правнуків. Старший правнук Микита вже навчається на першому курсі в КПІ, менша Катруся опановує шкільну науку в шостому класі.

Зі слів доньки ювіляра Тамари, ще років зо три тому Іван Петрович самотужки виходив на вулицю і регулярно відвідував перукарню. Батько й донині в бойовому настрої, розповідає жінка, він сам себе обслуговує, цікавиться життям і зі щирою ніжністю прив’язний до дружини. А іменинник оцінює своє життя просто, але з філософською мудрістю: каже, найбільше задоволений тим, що в нього сім’я хороша.

Сторічний Іван Маяков вразив главу парламенту своїм життєлюбством, оптимізмом і ясною пам’яттю. «Це заслуговує найвищих оцінок і спонукає до роздумів про те, що такі люди не повинні забуватися», — сказав Володимир Литвин. «Ми не можемо перекреслити пам’ять, з якою люди жили, воювали, захищали країну. Безпам’ятство, яке нині прищепляється суспільству, вкорочує вік таким людям», — наголосив керівник Верховної Ради. Він навів сумну статистику: сьогодні в країні не набереться і 300 тисяч учасників бойових дій, Героїв Радянського Союзу на початок року було 121, а на день визволення України їх залишилося 57. «Наша величезна відповідальність — почути цих людей, живу історію, без якої не може бути зв’язку поколінь», — зазначив В. Литвин.

Нині ветеранам не вистачає звичайної уваги, наголосив очільник парламенту. Вони мають бути затребувані, на їх прикладі має виховуватися майбутнє покоління. Звісно, не можна ігнорувати й питання забезпечення ветеранів. Для цього важливо прислухатися до їхнього голосу в процесі законотворення, переконаний парламентарій.