550-літній дуб Богдана Хмельницького

В Україні розпочався перепис дерев, що має на меті збереження зелених насаджень, яким по 500 і більше років, і які пов’язані з історією. Його проводить Київський еколого-культурний центр спільно з Державною службою заповідної справи Мінприроди.

Старання екологів спрямовані на те, щоб налагодити охорону та опіку над живими пам’ятками природи. Бо вже є чимало прикладів того, як через людську байдужість гинули унікальні дерева. Приміром, зникли з лиця землі 600-річні дуби Григорія Сковороди в Харківській області, Богдана Хмельницького в Тернопільській і Черкаській областях, упала 600-річна липа Тараса Шевченка на Чернігівщині.

У поле зору екологів потрапили й унікальні дуби на Рівненщині. У тому числі й 550-річний дуб поблизу села Хрінники, під яким гетьман України Богдан Хмельницький, прямуючи на Берестецьке поле, проводив нараду з козацькими полковниками.

...1651 рік. Козацькі війська підтягнулися майже впритул до поля майбутньої баталії. Ще година ходу і завидніється на обрії Пляшева. Однак гетьман вирішує не форсувати події, а зробити короткий привал, щоб ще раз обміркувати подальший план дій. Нестерпно пекло сонце. Хотілось у затінок. А тут погляди вловили розлогого дуба, що височів неподалік дороги. Під ним і присів Богдан Хмельницький. А довкола — Іван Богун, Мартин Пушкар, Іван Золотаренко, Філон Джалалій та інші козацькі полковники.

Про що тоді йшлося, нині можна лише здогадуватися. Можливо, про завтрашнє благословення гетьмана коринським митрополитом Іоасафом і відправу молебня в Острівській церкві на здобуття перемоги над польською шляхтою. Можливо, про залучення до воєнних дій тутешнього населення, яке вдивовижу одностайно симпатизувало батькові Хмелю... А може, про донесення розвідувального загону, що багатотисячна армія польського короля Яна Казимира зайняла позиції на південний схід від містечка Берестечка?..

А ось те, що нарада проходила саме під крислатим дубом, надалі стало набутком численних переказів, відголосок від яких докотився і до наших днів. А ще приємніше, що до наших днів дожив свідок тогочасних подій, найменований народом Цар-дубом. Він росте якраз у тому місці, на який вказують перекази, — у лісі за декілька кілометрів від села Хрінники Демидівського району.

При першому спогляданні цього велетня дух перехоплює, настільки він своєю величчю різниться від довколишніх дерев. Зрештою, як стверджують працівники Дублянського лісництва, під опікою котрих перебуває природна та історична пам’ятка, довкола росте декілька «синів» Цар-дуба, що пустили коріння від його жолудів. Вік двох із цих нащадків становить не менше 200 років. А ще приблизно такого само віку височезна сосна, що облюбувала собі місце за десяток метрів від нашого героя.

За висновками лісників, у найповажнішого лісового мешканця почалася звичайна хвороба старості — тріскається, як і шкіра, кора, пропускаючи всередину трухлявість. Утім, не варто лякатися, що могутній велетень похилиться і впаде. У ньому ще, коли зупинити процес руйнування кори, достатньо сил на цілий вік. Аби лише не природні катаклізми. Такі, приміром, як 25-річної давності. Тоді над Хрінниками промчав ураган, після якого майже всі дерева залишилися похиленими в один бік. А ось Цар-дуб вітрові не піддався.