Відтепер в Європейського Союзу є президент та міністр закордонних справ. Учасники неформального саміту ЄС у Брюсселі під час вечері на посаду президента спільноти на наступні два з половиною роки обрали чинного прем’єр-міністра Бельгії Германа ван Ромпея. Подвійний портфель міністра закордонних справ ЄС та віце-президента Європейської комісії отримала представниця Великобританії, чинний єврокомісар з питань торгівлі Кетрін Ештон. До вчорашнього ранку імена цих політиків були відомі хіба що у Бельгії та Великобританії. А ось таким харизматичним особистостям, як Тоні Блер та Жан-Клод Юнкер, місця у керуванні ЄС не знайшлося. Не всім до вподоби амбітність та характер. Адже обрання нових лідерів стало результатом не голосування, а компромісу між очільниками європейських країн.
Ще до саміту лідери ЄС розуміли, що обрати неординарні особистості на посади президента та міністра закордонних справ Євросоюзу не вдасться. Необхідно було знайти таких політиків, які влаштують усіх. Напередодні саміту прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у коментарі «Газеті Виборчій» висловив думку, що «вибір слабких голови Ради ЄС і керівника дипломатії означав би, що в Євросоюзі небагато зміниться. Якби натомість хоча б одну з цих двох посад отримав сильний та відомий політик, Європа змогла б поборотися за місце у списку найсильніших гравців на міжнародній арені». Проте так не сталося.
Думку польського прем’єра поділяють і європейські газети. Так, французька «Монд» учора вийшла із заголовком «Бельгійський джокер в європейській грі». «Після обрання президентом Євросоюзу Герман Ван Ромпей у компанії свого єдиного дипломатичного радника блукав у залі, де були сотні журналістів з усього світу, проте лише один чи два знали його в лице», — підмітила газета. Розповідаючи про нове обличчя Євросоюзу, «Монд» пише, що Герман Ван Ромпей закінчив єзуїтський коледж та фламандський католицький університет у Лувені, де потім отримав науковий ступінь доктора економічних наук. «Цей чоловік зробив би прекрасну кар’єру у Ватикані, — доходить висновку газета. — Він чудово володіє мистецтвом дипломатії, любить японські хайку, суть яких в тому, щоб сказати багато кількома словами».
Що ж до обрання міністра закордонних справ, то тут доречно навести коментар британської «Таймз», яка розповіла, що Велика Британія мала одразу два кандидати на посади як президента ЄС, так і міністра закордонних справ. Щоправда, ними були колишній прем’єр Тоні Блер та чинний міністр закордонних справ Девід Міллібенд. Тож одразу було зрозуміло, що обидві посади британці не отримають. Проте перемога кандидатури Кетрін Ештон, чинного єврокомісара з питань торгівлі, здивувала не тільки журналістів, а й саму баронесу. Як пише «Таймз», «леді Ештон виявилася настільки неготовою, що навіть не мала промови на спільній з Германом Ван Ромпейом прес-конференції».
Цікавий і погляд американських журналістів на ці своєрідні вибори. «Вашингтон пост» пише: «Лідери Європейського Союзу сподівалися, що новий президент стане континентальним Джорджем Вашингтоном, який зміцнить ЄС та здійснить їхню мрію про посилення ролі Європи у світовій політиці. Але після тижнів підкилимових переговорів та приватних міжнародних телефонних розмов президенти та прем’єр-міністри 27 країн—членів ЄС у четвер обрали маловідомого політика, прем’єр-міністра Бельгії, президентом ЄС. Вибір миротворця, а не сміливого лідера свідчить про те, що ЄС був не готовий до цієї події».
Чи збудуться сумні прогнози, можна буде побачити скоро. 1 грудня вступає в дію Лісабонська угода. З 1 січня Герман Ван Ромпей почне офіційно представляти ЄС на міжнародних зібраннях, а з 1 квітня запрацює об’єднана європейська дипломатія.