Для корупціонерів створюється Єдиний державний реєстр

Шляхи реалізації нового антикорупційного законодавства України, яке набирає чинності з 1 січня 2010 року, обговорювали на спільному засіданні парламентського Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією та колегії Головного управління державної служби.

Голова комітету Ігор Калєтнік зазначив, що нове антикорупційне законодавство України складається з ухвалених у червні нинішнього року Верховною Радою законів: «Про засади запобігання та протидії корупції»; «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень»; «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення».

«Прийняття цих законів покликане забезпечити ефективну протидію корупційним проявам, посилити відповідальність за вчинення корупційних діянь. Крім того, впровадження нового законодавства наблизило Україну до світових стандартів антикорупційної політики. В законах дано чітке визначення таких понять, як «конфлікт інтересів», «корупція», «корупційне правопорушення», «неправомірна вигода» тощо. Отож чітко розмежовані приватні і службові інтереси, а також усунуто суперечності, що давали змогу вільно трактувати деякі поняття, і, як наслідок, уникати відповідальності».

Окрім того, за словами Ігоря Калєтніка, значно розширено перелік осіб—суб’єктів корупційного правопорушення: «Від працівників підприємств до народних депутатів, Голови Верховної Ради, Прем’єр-міністра і Президента України». Передбачено, за корупцію також відповідатимуть і юрособи. «Причому, — пояснив голова комітету, — стягнення за вчинене правопорушення може бути як заборона займатися певним видом діяльності, так і ліквідація юридичної особи взагалі».

До речі, суб’єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень з 1 січня 2010 року стануть не лише посадовці, які отримують заробітну плату з державного або місцевих бюджетів, а й ті, котрі прирівнюються до уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування. Це, зокрема, стосується громадян, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, експерти, оцінювачі, арбітражні керуючі, незалежні посередники чи члени трудового арбітражу під час розгляду колективних трудових спорів, третейські судді, керівники громадських організацій, підприємці).

Відомості про тих, кого притягнуто до відповідальності, заноситимуться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

А для всіх публічних службовців під час перебування на посадах законом встановлюється обов’язок регулярно подавати відомості не лише про доходи, а і про витрати, що, є надія, дасть змогу запобігти незаконному збагаченню цих осіб.

І держслужбовці, і посадовці місцевого самоврядування, і загалом громадяни нашої держави мають розуміти антикорупційні норми та положення. Тож, за підсумками обговорення, було ухвалено рішення, зокрема, рекомендувати Раді національної безпеки і оборони розглянути на черговому засіданні питання щодо втілення в життя нового антикорупційного законодавства та проведення інформаційної кампанії на підтримку його реалізації. Головному управлінню держслужби — забезпечити підготовку посібника з роз’ясненнями для державних службовців щодо дій в певних ситуаціях. А Кабінет Міністрів має сприяти запровадженню механізмів переведення послуг, які надаються органами виконавчої влади, в електронну форму із застосуванням сучасних засобів інформатизації.

Головдержслужбою України спільно з представниками Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової адміністрації, Служби безпеки України та Міністерства освіти і науки протягом 9 місяців 2009 року проведено 147 спецперевірок відомостей, що подали кандидати на зайняття посад державних службовців. Виявилося, що 82 відсотки претендентів надавали недостовірну інформацію щодо: — доходів та зобов’язання фінансового характеру (74,8%); — притягнення до адміністративної відповідальності за корупційні дії (6,1%); — дипломів про освіту (1,4%).