Проти шести суб’єктів підприємницької діяльності, що працюють на ринку нафтопродуктів Севастополя, порушено кримінальну справу. Про це повідомив керівник Севастопольського територіального відділення АМКУ А. Лієв на апаратній нараді в міськдержадміністрації. «Ціна на бензин у Криму та в Севастополі найбільша — на 12 відсотків вище, ніж у середньому в Україні», — стверджував Олександр Сергійович і пояснив, що «тут чітко вбачається зловживання монопольним становищем власників великих мереж».
Зауважено всіма, хто влітку приїжджав на власному транспорті до Криму: ціни на бензин і дизпаливо на півострові можуть дати фору навіть київським. Пояснення і від нафтотрейдерів, і від обивателів однотипне — курортний сезон диктує умови гри. Але сезон давно завершився, а дружина днями з порога «потішила», повернувшися з роботи: «Дев’яносто п’ятий знову подорожчав. На п’ятдесят копійок...».
Дорожнеча автомобільного палива в Севастополі «дістала» не лише пересічних учасників дорожнього руху, а й владу. Управління у справах захисту прав споживачів у Севастополі Держспоживстандарту України організувало «круглий стіл», в якому брали участь представники виконавчої влади міста, правоохоронці, фахівці управління економіки міськдержадміністрації, представники територіального відділення Антимонопольного комітету України, співробітники держпідприємства «Севстандартметрологія», Держінспекції з контролю за цінами й ті, хто «на повний зріст» працює на ринку нафтопродуктів міста.
Учасники засідання зазначили, що великі оператори паливного ринку вроздріб реалізують світлі нафтопродукти (бензин марки А-95 та ін.), дизпаливо, так звані «іменні» марки. У споживачів викликає обґрунтовані сумніви «іменитість» цього товару. Вірніше, його «поліпшена» якість. А отже, правомірність його реалізації за високими цінами.
Законодавець для таких ситуацій передбачив учасникам ринку статтю 15 Закону України «Про захист від несумлінної конкуренції»: чітко виписав ознаки порушень «у вигляді одержання неправомірної переваги в конкуренції».
Усі сім десятків севастопольських АЗС (належать дюжині компаній-брендів), як і їх «колеги» в Україні, нині можуть отримувати паливо з двох нафтопереробних заводів (НПЗ) — Лисичанського і Кременчуцького, які товар відпускають усім споживачам за однаковою ціною. На неї «накручують» (сукупно з усілякими податками і зборами, якістю нафтопродукту та рівнем сервісу на заправці) ще й ціну доставки в регіон. Логічно припустити: що далі АЗС розміщена від НПЗ, то дорожче на ній має коштувати літр бензину або дизпалива. З урахуванням витрат на перевезення. Але, на відміну від регіональних «побратимів», розташованих від Лисичанська або Кременчука значно далі за кримські автозаправки, севастопольські «славляться» просто «космічними» цінами. Хоча зазначу заради справедливості, що численні перевірки нафтопродуктів у Севастополі вивели місто за якістю реалізованого палива на почесне п’яте місці у всеукраїнському масштабі.
Крім цін на паливо, влада стурбована тим, що основні оператори ринку нафтопродуктів зареєстрували свій бізнес у Києві, Сімферополі та інших містах. А це означає: податки одержує не Севастополь; міська влада на рівень цін впливу практично не має; монополісти диктують свої правила гри для дрібних севастопольських нафтотрейдерів.
Підсумком розмови за «круглим столом» стало формування висновку про те, що держава повинна розробити механізм, який дає змогу мінімізувати податки, знизити мита і грамотно розподіляти прибуток.
Звістку про чергове подорожчання бензину в Севастополі дружина принесла рівно через тиждень після засідання «круглого столу» в Севастопольській МДА. Чи то не дійшла ця інформація до операторів севастопольського ринку, чи то, навпаки, саме таки дійшла...
 
Крим.