Про літаючу ікону мені розповіли у Бириному як місцеву унікальну пам’ятку. Нинішня її володарка — 62-річна жителька Ольга Антонівна Рева. Не дуже вірилося, що таке може бути. Але моя співбесідниця переказувала те, що почула від рідних.
— Моя матуся Ганна Василівна Картак прожила 100 років, — розповіла Ольга Антонівна. — У 2007 році ми ще разом святкували її ювілей. Ікона «Ісус Христос Вседержитель» їй дісталася від діда, а тому від племінниці. Ще у ХІХ столітті був у селі мор від якоїсь хвороби, і так усі родичі померли. Ось племінниця і перебралася з іконою жити до діда. А потім з’явилися красиві ікони у склі, і стару «Ісус Христос Вседержитель» моя мати поклала на солом’яному даху в кутку. Багато вона з моїм батьком натерпілися у 1930—1933 роках. Їх розкуркулили. Забрали худобу, три наділи, тобто три гектари. Мати опухла. Чотирьох дітей до війни тільки народжувала — всі один за одним помирали.
Як оповіла далі жінка, їхня солом’яна хата під час Великої Вітчизняної війни стояла у центрі села біля німецького штабу. Коли радянські війська наступали, фашисти підпалили помешкання Картак запалювальною кулею.
— Горіла хата, як свічка, — каже Ольга Антонівна. — І боялися її гасити, бо ж німці стріляли. Залишилася від хати лише обгоріла піч. А на другий день наші тягнули кабель телефонний. І один боєць каже моїй мамі: «Хазяйка, забери Бога!».
Ганна Василівна підійшла і побачила, що за п’ять метрів від згарища лежала майже не пошкоджена ікона «Ісус Христос Вседержитель». Тільки зображення трішки закіптявіло. Як таке могло трапитися? Яким чином потужний струмінь повітря міг підняти над палаючим будинком лише образ Вседержителя? Усе не вкладалося у звичне розуміння існуючих реалій.
«О, Господи, прости мене, Боже, за моє діяння!» — промовила жінка. З того часу вона повісила ікону на почесне місце у новій оселі.
І невдовзі сталося диво. Організм жінки немов зміцнів-оновився. Ганна Василівна у 37 років народила першу здорову дочку, у 40 — другу, а в 43 роки — третю! Продовжився її рід!
Минув ще деякий час — і родина стала свідком, як ікона «Ісус Христос Вседержитель» теж оновилася, очистилася від потьмяніння. Фарби посвітліли, просвіжіли. Ікона немов запрошувала до молитви, покаяння.
Ганна Василівна з любов’ю вишила хрестиком для неї рушник. Він і зараз прикрашає образ Бога.
...З цією іконою 2007 року довкруж сільської церкви Пресвятої Богородиці відбувся хресний хід.
Поголос про дивовижний образ пішов районом, округою. Приїжджали до Ольги Антонівни навіть покупці.
— Ну як же свій сільський оберіг продам, — зізнається жінка. — Я щодня перед ним молюся. Немає йому ціни!
Новгород-Сіверський район Чернігівської області.
На знімку: Ольга Рева зі старовинною дивовижною іконою.
Фото автора.
