У сільському дитячому садочку з 1 січня відмовляться від молочних продуктів і фруктів, тому що бояться приймати добровільні батьківські внески. А місцевого бюджету для повноцінного харчування малюків не вистачає.
У дитсадку в селищі Олександрівка Мар’їнського району для зв’язку із батьками вирішили встановити скриньки для пропозицій. Коли проаналізували їх, з’ясувалося, що тата, мами і бабусі хотіли б кращого харчування для малечі, яка відвідує заклад. Їжу в садочку готували із розрахунку 6 гривень на день на кожного підопічного — такі нормативи закладено в місцевому бюджеті. За словами селищного голови Анатолія Березана, цих грошей вистачало на дворазове харчування. На зборах батьки висловилися за те, щоб додатково на кожну дитину доплачувати по 2,5 — 3 гривні щодня добровільні внески. Така допомога дозволила організувати в садочку повноцінне триразове харчування з дотриманням норм натурального вмісту продуктів, рекомендованих рішеннями уряду.
Уперше за багато років у меню дитячого закладу з’явилися твердий сир, вареники з сиром, кефір, сметана. Адже раніше забезпечити молочні продукти в асортименті можливості не було. Так склалося, що міцної тваринницької ферми в селищі немає і спонсорської допомоги — як-от свіже молоко чи м’ясо — чекати немає звідки. Всі продукти на кухню закуповуються виключно за гроші. Вареники з сиром, маслом чи сметаною — одна з улюблених страв малюків. Із задоволенням смакують дітлахи салатами зі свіжих овочів та фруктами. Часто на столі з’являється риба. Далеко не кожна родина може забезпечити таке різноманітне меню, як у дитсадку.
Разом із завідувачкою Іриною Жураківською заходимо до ясельної групи. Малеча малює за столами. Побачивши відвідувачів, хлопчики й дівчатка схоплюються, навперебій хваляться успіхами і демонструють вміння залазити на мотузяну драбину. Після активного відпочинку апетит — неабиякий!
Але з 1 січня наступного року в дитсадку відмовляться від батьківських внесків на харчування. І не тому, що в бюджеті стане більше грошей. У селищі бояться, що допомога бюджетному закладу може бути розцінена як корупція — враховуючи те, що набуває чинності низка антикорупційних законів.
Довідка.
Закони України «Про основи попередження і протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за скоєння корупційних правопорушень» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відповідальності за корупційні правопорушення» набувають чинності з 1 січня 2010 року. В цих законах значно розширено і перелік корупційних діянь, і список осіб, до яких можуть застосовуватися положення законів. Зокрема, під запитанням опинилися внески фізичних та юридичних осіб на користь установ, які фінансуються із бюджету.
«З січня у нас можуть з’явитися проблеми із харчуванням, — каже завідувачка дитсадка. — Якщо заберуть шефську допомогу, ми не зможемо дати дітям продукти згідно із нормою, тобто певну кількість різноманітних продуктів щодня. У першу чергу відмовимося від молочних продуктів і фруктів, тому що для нас це буде дорого. Обиратимемо щось дешевше і простіше».
Отже, вареників із сиром у меню вже не буде. Та й кашу, швидше за все, варитимуть на воді, а не на молоці. «Повернемося до того, що було, — констатує селищний голова. — Зараз батьки задоволені і охоче доплачують за харчування дітей. Але тепер новими законами дітям урізають пайок». «Де раціональне зерно: у викоріненні корупції чи в покаранні дітей?» — обурюється Ірина Жураківська.
Як вирішити проблему, в області поки що не знають. Навіть фахівці, покликані боротися із корупцією. «У нових законах дуже багато норм, які не узгоджуються з нормами інших законів, — визнає начальник управління захисту прав і свобод громадян і інтересів держави прокуратури Донецької області Олена Герус. — Звичайно, ми керуватимемося рівнем суспільної небезпеки. Але те, що є колізії, неузгодженості, бачать усі».
Фото Олексія БУДЬКА.
На прохання «Голосу України» ситуацію в дитсадку Олександрівки прокоментували керівники області
Анатолій Близнюк, голова Донецької обласної ради:
— Те, що закони про боротьбу з корупцією треба робити більш жорсткими, — безумовно, стовідсотково правильно. Але для цього потрібна відповідна підготовча робота і врахування моменту. Мають бути гарантії неповернення до 37-го року. Потрібен цивілізований процес, який ставив би зухвалих чиновників на місце. Гадаю, після 1 січня ми отримаємо не один такий приклад, коли люди будуть шоковані. Передусім треба дати права місцевому самоврядуванню, зробити самодостатніми регіони і громади. Тоді громада сама визначиться, варити кашу на воді чи молоці, давати дітям фрукти чи не давати. А не дядя-чиновник, який не знає реального життя в селі, вирішуватиме це на київських пагорбах.
Володимир Логвиненко, голова Донецької обласної державної адміністрації:
— Найскладніше в нових законах — присутність «людського чинника» у визначенні рівня суспільної небезпеки. І друге: немає практики застосування запропонованих норм, її ще належить отримати. Доки не буде підготовлена низка проектів нормативних документів, які визначать механізми застосування законів, доки визначення рівня суспільної небезпеки залежатиме від Іванова, Петрова чи Логвиненка, — доти триватимуть проблеми із застосуванням цієї норми. Я запропонував у кожному місті, районі, селі, селищі дослідити ситуацію, побачити слабкі місця, які з’являться з 1 січня, і підготуватися до прийняття відповідних рішень. Це треба зробити не пізніше 10 грудня. Якщо приймуть механізми і доповнення до існуючих законів, — тоді є можливість грамотно підготуватися і привести рішення у відповідність із вимогами. Якщо нічого не буде прийнято, з 1 січня почнуться проблеми. Це головний біль для людей, тим паче що під дію цього закону підпадають понад 300 тисяч працюючих у Донецькій області.
