Такої теплої зустрічі практичний психолог Стрільченської школи, що у Городенківському районі на Івано-Франківщині, Зіновій Кіндрачук не сподівався. Він приїхав додому на вихідні, бо саме перебуває на лікуванні в Чернівецькому військовому госпіталі. Простудився в окопі, має проблеми з органами дихання та суглобами.
Зіновій Васильович вийшов з машини, мружачись від сонця. Підійшла дочка Надя, обнялися, заплакали обоє... Боєць не ховав сліз, потискаючи руки вчителям, що гуртом вийшли привітати колегу на шкільне подвір’я. Підходив до кожного школяра, притискав до грудей, а збоку чекали своєї черги депутати.
Зіновій Кіндрачук пробув у зоні АТО 92 дні. Три місяці — в окопах. Проста землянка, навіть не з бетону. Від того й застуда, зір упав. Про війну розповідає неохоче, каже, що наче знову занурюється в пережите. Виймає з нагрудної кишені бушлата кулю: це його оберіг. Діти допитуються, чи допомагають передані малюнки, сувеніри. Боєць ствердно киває, додаючи, що солдати носять ті подарунки з собою. А ще — листи і молитовники. Вчитель і сам став писати на війні вірші. Це рятувало від депресії. Як психолог, Зіновій Кіндрачук допомагав іншим бійцям долати випробування.
Отець Володимир Дідич запросив до спільної молитви біля Ротонди Божої Матері. Опісля благословив усіх. Зіновій Кіндрачук в оточенні колег зайшов до вчительської. Класні журнали, методички... все наче з минулого життя. Нинішнє — зовсім інше. Загартований пережитим, боєць тепер інакше дивиться на світ. Цінує, як ніколи, кожну мить.
Фото автора.
Зіновій Кіндрачук із донькою Надією.
