Учора Голова Верховної Ради України Володимир Литвин побував на найбільшому підприємстві Харкова ВАТ «Турбоатом». Фірма відома в усьому світі, на всіх континентах як найбільший виробник устаткування для електростанцій, насамперед атомних. В Україні, на жаль, «Турбоатом» більше відомий тим, що йому доводиться постійно відбиватися від рейдерських атак. Це, мабуть, одне з небагатьох підприємств країни, яке змушене працювати в особливому режимі, у буквальному сенсі — під рушницею спецпідрозділів. Така українська дійсність...
Керівник українського парламенту мав досить тривалу розмову з адміністрацією підприємства, заводськими майстрами, робітниками просто біля верстатів з однією метою: переконатися особисто в тому, яким надбанням ми володіємо і які можуть бути «перспективи» унікального виробництва у разі його поспішної, а точніше — згубної приватизації.
До речі, Московський проспект у Харкові, на якому розташований і «Турбоатом», раніше харків’яни називали жартома проспект гігантів. З тієї простої причини, що саме тут були зосереджені найбільші підприємства країни, світові бренди, як сказали б тепер. Але сьогодні в цього проспекту в промислових колах інша, на жаль, смутна назва — проспект розрухи і цвинтар гігантів.
— Я категорично проти того, — сказав Володимир Михайлович робітникам, — щоб ось такі підприємства, які успішно працюють, мають стійкі ринки, забезпечують безпеку країни, передавати в приватні руки.
Показовим можна назвати той факт, що на заводі дві третини робітників — молодь. Одна проблема, каже В. Литвин, таких підприємств у країні — лічені одиниці.
Звісно, Володимир Литвин не міг не відповісти на запитання, пов’язані з виборами.
— У мене, як ви розумієте, немає особливого непереборного бажання сісти в президентське крісло. Але, з другого боку, ви ж добре бачите, що відбувається в країні і що ми можемо одержати в результаті виборів, якщо вибирати будемо тільки між двома кланами. Після таких виборів, думаю, успішних державних заводів уже не залишиться. Адже треба буде розраховуватися за свою перемогу. Я реально оцінюю ситуацію: що більше грошей, то вищий рейтинг. Це очевидно. Але ж треба думати й про те, якою буде країна завтра, і на це питання має відповісти кожен, хто опускатиме свій бюлетень у виборчу урну.
Проте тема економіки в Харкові переважала.
— Оскільки левова частка виробленої в Україні продукції іде на експорт, нам необхідно мати нормальні прогнозовані відносини з Росією. Але зверніть увагу: тільки-но наші гетьмани знаходять булаву, вони одразу починають вступати в НАТО або Євросоюз. Тільки-но владу втрачають — починають дружити з Росією. Але ж для успіху країни треба не так і багато: навести в ній елементарний порядок. Адже «Турбоатом» працює нормально. А читаєш про стан справ на інших харківських підприємствах, та й загалом у промисловості країни, — суцільне фронтове зведення. На моє глибоке переконання, ми повинні мати таку державну економічну політику, яка розвиватиме високотехнологічні виробництва. Більше половини наших товарів мають ринки збуту в Росії, та й в інших країнах СНД. Чи не означає це, що ми повинні з ними встановити якнайшвидше не тільки дружні, а й насамперед ділові відносини для взаємного вигідного співробітництва.
У другій половині дня Володимир Литвин узяв участь в урочистому відкритті нового офісу територіального управління Рахункової палати України по Харківській, Сумській і Полтавській областях. У своїй промові він підкреслив ту особливу роль, яку виконує ця структура в державному устрої України, — бути об’єктивним і незалежним експертом.
На знімку: В. Литвин під час відвідування ВАТ «Турбоатом».
Фото Миколи Ковальчука.
