Міністерство юстиції зареєструвало постанову Нацбанку від 9 вересня ц. р. щодо нового порядку валютно-обмінних операцій.
Документ має на меті запобігати використанню банків для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Але, поза сумнівом, є й інший підтекст — попереджати часті коливання валютного курсу на готівковому ринку.
Отже, з 20 листопада комбанкам забороняється продавати одному громадянину упродовж операційного дня суму валюти, яка перевищує еквівалент у 80 тисяч гривень. Якщо до цього можна було придбати 10 тисяч «зелених», показавши паспорт, то відтепер — зась. Але ідентифікація покупця стає витонченішою. Якщо бажаєш купити валюту еквівалентом більш як 15 тисяч гривень — покажи свідоцтво, а на більш як 50 тисяч — паспорт. У квитанції фіксуватимуть твої паспортні дані. (А якщо так піде й далі, то проситимуть і групу крові, й розмір взуття тощо.)
Як свідчать перші відгуки на це нововведення від банкірів, регулятор досягне цим зворотного ефекту. По-перше, не секрет, що на ринку працюють міняйли, які не питають паспорта, і в них його не питають. По-друге, — таку зарегульованість ми вже мали, але це відгукнулося подорожчанням долара проти гривні майже удвічі.
З другого боку, банкірів зобов’яжуть не міняти виставлений курс упродовж операційного дня і заборонять їм стягувати комісії за купівлю-продаж валюти. Чого доброго, так ми можемо загубити для ринку якусь з валют, що прив’язані до волатильності на світових ринках. Принаймні не можна відкидати те, що комбанки періодично зніматимуть їх з продажу, не маючи змоги реагувати на зміну крос-курсів.
Якщо у такий спосіб Нацбанк сподівається зменшити попит на валюту серед населення, то ефект буде приблизно такий, як від заборони виїзду з країни директорам підприємств, які мають заборгованість у зарплатах. Інакше кажучи, — нульовий. Дефіцит іноземної валюти внаслідок скорочення золотовалютних резервів і експортних надходжень, за даними Українського кредитно-банківського союзу, сягає близько мільярда доларів США. Зрозуміло, Нацбанку не вистачає ресурсів для валютних інтервенцій, які є дієвим інструментом для вгамування попиту. То чи не варто прислухатися до тих експертів, які радять запровадити обов’язковий продаж валютної виручки? Тим паче, що його практикують десятки країн — членів МВФ.