— Минулорічний врожай був більший, — зазначає головний агроном ТОВ «Рассвет», що в Новоукраїнському районі, Володимир Рева. Але й цьогорічний забрав багато людських сил, технічних та енергетичних ресурсів, попсував нерви. Адже не всі селяни змогли взяти реальні кредити, купити добре насіння, техніку.
Наша розмова з одним із найдосвідченіших агрономів Новоукраїнського району відбувалася в салоні «Ниви», як то кажуть — на ходу, дорогою від одного поля до іншого. «Це — мій кабінет!» — посміхається Володимир Григорович. Відверто кажучи, в кабінеті я цього енергійного, ще молодого, п’ятдесятирічного чоловіка і не уявляю. Коли був присутній при кількох оперативних нарадах у конторі господарства, звернув увагу, що Володимир Григорович навіть на стільця не присідав. А будь-які мої спроби перевести розмову на приватну, особисту тему закінчувалися одним і тим само:
— Отут ми вирішили збільшити площу під цукрові буряки. Додамо ще гектарів п’ятдесят. Цього року земля нам віддячила середнім чотирьохсотцентнерним врожаєм, — починав хвалити досвідчений агроном то землю-матінку, то сумлінних працівників господарства. — Підрахували, що, крім усіх необхідних добрив, ще можемо внести сюди належну норму перегною і віддати під буряк. І хоч про вирощування цукристих (і про виробництво цукру) у державі ніхто дбати не хоче, ми бачимо в цій культурі перспективу. Навіть попри те, що фактично на Кіровоградщині діяло цього року тільки два цукрові заводи (а колись було одинадцять!). Один із них, Олександрійський, непогано з нами співпрацював... Ну не звикли наші люди їсти цукор із тростини, — додає після хвилинної мовчанки.
— Сподіватися на самих себе нам доводиться завжди, — вже під час розмови у конторі господарства, розташованій у селі Іванцях Рівнянської сільської ради, де фактично розмістився центральний офіс і сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Прометей», переконливо зазначає його генеральний директор Микола Макодзеба. — Адже навіть таким міцним господарствам, як наші, з гарною кредитною історією, доводиться покрутитися, щоб отримати кредити. На сьогодні ми погасили їх на вісімдесят відсотків. І за кредитні, і за власні кошти вчасно закупили і якісний посівний матеріал, і потужну сучасну техніку. Маємо три нові сучасні комбайни «Клаас Лексикон» вартістю по чотири млн. грн., кожен з яких за сезон може зібрати до 5 тис. тонн зерна. Та ще чотири «Дони». З їх допомогою на площі 2700 гектарів за середньої врожайності 34,6 центнера з гектара зібрали 9333 тонни. Але таку складну і дорогу техніку можна довірити тільки висококласним фахівцям, компетентним і відповідальним...— Раніше як було? — продовжує розповідь Володимир Рева. — Профтехучилища, школи механізаторів давали майбутнім спеціалістам необхідну базу знань і навичок. Зрозуміло, що професійне загартування вони проходили вже в господарствах, але ж «за пазухою» на той час уже щось мали. Нині чомусь вирішили, що в училищах готувати механізаторів невигідно чи немає можливості. І це при тому, що сучасний механізатор — вже не людина в пилюці і мазуті, котра знає, яку деталь і як поміняти при поломці... Це — оператор. Професіонал, якому доручено техніку вартістю в кілька мільйонів гривень. І зарплата відповідна. Тож про досвідчені кадри маємо дбати самі...
Тому нині у господарствах, що умовно об’єднує СОК «Прометей» і якими керує династія батька і синів Макодзебів, кадри — понад усе. Відповідно гідна й оплата праці — у механізаторів, середньомісячна, вона становить близько трьох тисяч грн. А в період активних польових робіт і восьми сягає. У трьох великих агроформуваннях загальною площею земель близько дев’яти тисяч гектарів, де постійно працює майже чотириста, а в збиральну пору — понад шістсот працівників, без належного вирішення кадрових питань просто не можна обійтися.
Разом з людьми тут дбають про створення міцної потужної бази. Без перебільшення — такої необхідної для господарств, для агропромислового комплексу, для держави загалом...
Кіровоградська область.
На знімках: якість ґрунту оцінюють механізатор Віктор Кравченко (ліворуч) та головний агроном ТОВ «Рассвет» Володимир Рева; Микола Макодзеба — один із тих керівників, які бачать прогрес у всебічному розвиткові. Тому, крім іншого, займається спортом і працівників своїх заохочує.
Фото автора.
