Спільними зусиллями Донець почистять, а Зоринівці дадуть воду

Тема добросусідства з російською державою — чи не головна на сайті Луганської облради. Мабуть, не буває такого дня, щоб тут не з’явилася інформація, що порушує, зокрема, мовне питання, ставлення до перегляду історії України, результати міжрегіонального співробітництва прикордонних областей Росії та України тощо. Але якщо мовну ситуацію можна вважати надуманою, то міжрегіональне співробітництво з прикордонними областями — це саме та тема, якій варто приділяти увагу. Наприклад, сьогодні дуже важливо об’єднати можливості в охороні річки Сіверський Донець, що протікає територіями двох держав.

На зустрічі міністрів закордонних справ Росії та України із головами прикордонних регіонів з питань міжрегіонального співробітництва, яка нещодавно відбулась у Харкові, було висунуто пропозицію на додаток до діючої міжрегіональної програми з охорони й використання річки Сіверський Донець розробити міждержавну програму, яка б дала змогу одержувати фінансування з державного бюджету обох країн. Це логічно. Донець, як відомо, протікає територією п’яти областей Росії та України. Від його стану залежить водопостачання жителів відразу кількох регіонів. І не тільки наших. Але в місцевих бюджетах грошей на охорону й відновлення Дінця виділяється вкрай мало або не виділяється взагалі.

Або взяти іншу ситуацію. Населення села Зоринівка прикордонного Міловського району з серпня поточного року практично живе без питної води. Під час розпаду СРСР водозабір залишився на території російської держави, і сьогодні вона висунула претензії українцям, що ті користуються «чужою» водою. Ситуація загострюється тим, що Зоринівка розташована саме на гребені вододілу. Щоб поставить свою свердловину, необхідно кілька мільйонів гривень, а це у кризовій ситуації доволі проблематично. Який вихід? Сьогодні воронезьке та луганське обласні управління житлово-комунального господарства вивчають проблему, відпрацьовують схему подачі води. Питання її постачання в Зоринівку обговорюватиметься на запланованій зустрічі керівників Луганщини та Воронезької області. Всі дії погоджуватимуться з прикордонним контролем, оскільки вода йде з території Російської Федерації. Словом, треба витримати всі законодавчі вимоги двох держав, і на ці узгодження потрібен час. Тож мешканці прикордонного селища дуже зацікавлені в налагодженні російсько-українських відносин.

На думку голови Луганської облдержадміністрації Олександра Антіпова, Луганськ необхідно внести до переліку прикордонних районів України. Обласний центр розташований менш як за 30 км від кордону, і це відповідає всім вимогам по прикордонних районах. Крім того, вважає керівник області, варто спростити саме перетин кордону населенням Луганщини. Одного залізничного пункту пропуску між Україною та Росією на ділянці Луганської області мало. Тим більше, коли врахувати, що багато мешканців міста мають або присадибні, або дачні ділянки в сусідніх  з Ростовською областю районах, зокрема, з Тарасівським і Міллерівським районами. Сьогодні, наприклад, луганці, які хочуть потрапити на територію Ростовської області, змушені їхати на пункти міждержавного або міжнародного пропуску. А це займає дуже багато часу й коштів. За словами начальника управління зовнішніх зв’язків і зовнішньоекономічної діяльності Луганської облдержадміністрації Юрія Легенька, якщо Луганськ увійде до переліку прикордонних районів, мешканці зможуть користуватися місцевими пунктами. Це, по-перше, значно скорочує час перетину кордону. По-друге, допомагає усунути деякі непорозуміння. Зокрема, йдеться про спрощене провезення через кордон сільськогосподарської продукції. Сьогодні керівники Луганщини й двох російських областей — Воронезької і Ростовської — обговорюють можливості спільного контролю на КПП. За словами Юрія Легенька, громадяни, що перетинають кордон на території Луганської області, проходитимуть один митний контроль. На одному КПП працюватимуть українські та російські митники.