Не знаю, як в Міністерстві освіти і науки команда Івана Вакарчука працює із зверненнями громадян, але, вочевидь, не всі надіслані міністрові листи потрапляють до нього. Навіть опубліковані в парламентській газеті. Хтось із клерків, гадаю, бере на себе сміливість і велику відповідальність, вирішуючи за міністра долю авторів звернень, а часом і цілих колективів.
Не згадуватиму всі матеріали «Голосу України» під рубрикою «До уваги міністра». Скажу лише, що жодної уваги пан Вакарчук на них не звернув. Мабуть, міністр не читає видання Верховної Ради. Можливо, читає і дає відповідні доручення, які цинічно ігноруються підлеглими. Виникає питання про виконавчу дисципліну і відповідальність тих, хто її порушує. Але це внутрішня справа міністерства, де, схоже, мало поважають закони. Зокрема, про звернення громадян, про засоби масової інформації, про інформацію тощо.
І все ж ми хочемо бути почутими. Ми — це колектив Кам’янець-Подільського вищого професійного училища автомобільного транспорту та будівництва (ВПУ АТБ), батьки 460 учнів та слухачів, громада міста і автор.
«Голос України» 19.06.2009 року надрукував листа Володимира Чорного, директора училища, орденоносця, відмінника освіти. Він писав, що ВПУ мають намір приєднати до навчального закладу нижчого атестаційного рівня і до того ж з набагато слабкішою матеріально-технічною базою.
Редакція не дочекалась відповіді міністра, як і батьки на свого листа, адресованого йому ще в березні 2009-го.
Нещодавно з Кам’янця-Подільського надійшов черговий лист, підписаний 164 батьками, а також копії звернень до Івана Вакарчука та Голови Верховної Ради Володимира Литвина. Останнє друкуємо із незначними скороченнями, сподіваючись на позитивне розв’язання проблеми міністром. Для цього є істотні підстави: у червні 2009-го заступник міністра Гребельник повідомляв, що ВПУ АТБ ліквідації не підлягає. Пізніше сесія облради не підтримала ідею схрещування «дуба» і «липи». Щоправда, міська рада Кам’янця-Подільського і облдержадміністрація згодні на таку «злуку».
Хто чиї інтереси захищає і хто відстоюватиме державні інтереси, Іване Олександровичу? Якщо приєднання потужного до слабкого, іншими словами — ліквідація здорового і життєдіяльного піде на користь усім — скажіть. Переконайте громаду, педколектив, учнів та їхніх батьків, що робиться усе законно і справедливо, на благо міста і держави.
Наразі друкуємо згадуваного листа Володимиру Литвину.
«Наше училище ІІІ атестаційного рівня згідно з наказом МОНУ № 755 від 18.08.2009 р., підписаного в. о. міністра освіти і науки паном Гребельником, підлягає ліквідації до 01.12.2009 р. шляхом приєднання до «Кам’янець-Подільського професійного будівельного ліцею» — закладу ІІ атестаційного рівня.
Наказ надійшов з обласного управління освіти і науки 15.09.2009 р., практично через місяць після його виходу. Заступник начальника управління Харчук А. М. пояснила, що так сталося через відпускну кампанію та інші причини. Але, очевидно, причина в іншому.
У червні 2009-го аналогічний наказ МОНУ про ліквідацію ВПУ АТБ був відкликаний. А тепер усе почалося спочатку, незважаючи на думку педагогічного колективу, депутатів обласної ради, батьківської громади.
У 2003 році наказом МОНУ наше училище (тоді ПТУ-6) було реорганізоване у вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва. Отриманий статус дав право здійснювати підготовку робітничих кадрів високої кваліфікації з технологічно складних професій. Сьогодні практично немає потреби в робітничих кадрах з 3—4 кваліфікаційним розрядом, підготовку яких здійснює навчальний заклад, до якого нас прагнуть приєднати.
Ми — за розумне реформування. Але коли під ліквідацію потрапляють такі училища, як наше, то це суперечить логіці й здоровому глузду.
Шановний Володимире Михайловичу, Ви людина, яка вболіває за освіту, за державу, за майбутнє дітей, і тому звертаємось до Вас з проханням сприяти перегляду доцільності ліквідації ВПУ АТБ і відкликанню наказу».
Напевне, не я один хочу подивитись в очі «батькові» ідеї знищення училища і запитати, яка нагальна потреба штовхає на негуманні та алогічні дії.
По-перше, тверезомислячі їх не здійснюватимуть посеред навчального року і зими.
По-друге, учні ВПУ АТБ вступали до нього з метою отримати спеціальність 5—6 розряду і середню освіту, чого не дає будівельний ліцей (3—4 розряд і вечірня школа).
По-третє, хто і як працевлаштує висококваліфікованих викладачів і майстрів вищого училища?
По-четверте, під чиїм патронатом збираються ігнорувати права та інтереси тисячі учнів, педагогів, батьків? Це і є оптимізація освітянської мережі?
По-п’яте ... По-шосте...
Ліс рубають — тріски летять?
