У Комітеті з питань митної та податкової політики відбулося публічне обговорення технології так званого «зеленого будівництва».
Законопроект щодо її впровадження в Україні на базі побудови офісних будівель презентував сам автор — перший заступник голови комітету Костянтин Бондарєв. Але спершу про те, що це за технологія. Йдеться про розповсюджену в Європі практику сучасного проектування та будівництва з мінімізацією експлуатаційних витрат і ефективним використанням енергоресурсів, яка запобігає таким негативним явищам, як викиди парникових газів у атмосферу, зсуви ґрунту внаслідок повені чи утворення стихійних звалищ відходів. За словами Костянтина Бондарєва, взятися за розробку державного регулювання цієї проблеми його надихнули виборці. Попри всі теперішні негаразди, кожне третє їхнє запитання сьогодні стосується екології.
До впровадження цієї еко-будівельної технології, як показав «круглий стіл», зацікавленість ще більша. Забудовник під загадковою абревіатурою на слайдах продемонстрував уже наявні витвори такого будівництва у Києві — з використанням не тільки сучасних будматеріалів, а й сонячної енергії, зелених фасадів, дощової води та інших відновлюваних джерел енергії. Він визнає, що устаткування коштувало недешево, за рахунок чого зросла вартість проекту. Водночас воно того варте, оскільки гроші окуповуються за рахунок зменшення енергоспоживання під час експлуатації новоспоруд.
Представників поважних «сіменсів» та «силкомів» більше цікавить створення надійної законодавчої бази для просування вперед. Якщо замовника зобов’яжуть сплачувати компенсацію за вплив будівлі на навколишнє середовище за місяць до її здачі в експлуатацію, то юристи застерігають від затягування термінів. Тим паче що пропонованою сертифікацією будинків опікуватиметься чиновник.
Так само з півоберта «заводяться» архітектори — нарешті, кажуть вони, почнемо підтягувати наші будівельні норми та стандарти до цивілізованих. Представник Українського клубу нерухомості взагалі прямо дякує автору законопроекту. Але вже за мить розкритиковує його мало не вщент. За ним, треба знімати компенсацію не тільки з інвесторів офісних, а й логістичних та інших споруд. Найслабша ланка законопроекту, каже, непереконливий характер стимулів, які мають зацікавити бізнес будувати економічні та екологічно чисті новобудови. Чому б, приміром, не надавати бонуси під час сплати компенсації за вплив на навколишнє середовище?
Зрештою, автор законопроекту Костянтин Бондарєв на такі палкі дебати й розраховував. На його думку, саме зараз сформувалася дуже кваліфікована робоча група з учасників «круглого столу», яка відшліфує його законопроект ще до того, як він потрапить на розгляд Комітету з питань податкової та митної політики.
