Зовсім недавно одноразовий пластиковий посуд і різні види харчової упаковки були в нашій країні удивовижу. У магазинах ковбасу, сир, масло, загортали в папір. Нині пластикова тара й упаковка міцно ввійшли в наше життя. Однак безпека полімерного матеріалу, з якого виготовлено ці товари, викликає деяке побоювання не лише в обивателів, а й серед фахівців. І поки виробники підраховують прибуток, медики та екологи б’ють тривогу — разом з їжею ми отримуємо із пластику значні дози отрут, токсинів, канцерогенів. До того ж він не розчиняється в землі майже сто років й, отже, забруднює наше середовище перебування.
Наскільки матеріали, з яких створюють одноразові упаковку та посуд, нешкідливі для людини, спробуємо з’ясувати в хіміків.
Як зазначив завідувач відділу Інституту біоорганічної хімії і нафтохімії НАНУ Олег Колодяжний, пластиковий посуд виготовляють із полімерів. Це найчастіше полістирол, поліпропілен, поліетилен. Ці матеріали, перш ніж потрапити на наш стіл, звичайно, пройшли державну експертизу й тестування. Тому нині проблема постає переважно від безконтрольного виробництва або неправильного зберігання і застосування, каже вчений. За таких умов полімерні речовини, що входять до складу цих виробів, виділяють токсичні сполуки, яких може налічуватися до п’ятнадцяти. Вони небезпечні для здоров’я: можуть спостерігатися відчуття незрозумілого дискомфорту, головний біль, загальна втома, алергія, навіть приступи бронхіальної астми. Учені провели серію експериментів на тваринах, і результати були однозначні: деякі токсичні сполуки, які виділяють неправильно виготовлені вироби з полімерів, під час потрапляння в організм можуть навіть стати причиною злоякісних пухлин, а також уроджених каліцтв, якщо опиняться в організмі вагітної жінки.
Тому фахівці рекомендують уважно читати дані на упаковці й якнайуважніше придивлятися до фірми-виробника. Якщо фірма дотримується всіх правил виробництва і є законослухняною, то на виробах має зазначати код, назву матеріалу, з якого виготовлено товар, а також (і це обов’язкова умова) чітке означення сфери застосування товару: для холодних, гарячих, сипучих матеріалів, рідини тощо. Звичайно, якщо ви бачите, що одноразовий посуд сумнівного виробництва, то краще його не купувати. Інакше ви ризикуєте власним і здоров’ям своїх близьких. Дуже часто виготовлені в кустарних умовах і сумнівних фірмах пластикова тара, посуд і упаковка можуть містити важкі метали, барвники та інші шкідливі хімічні речовини.
До того ж, підкреслює Олег Колодяжний, у жодному разі не можна використовувати вироби із пластику й полімерних матеріалів ще раз.
— Одноразовий посуд тому так і називається, що використовується один раз. Якщо ви придбали, наприклад, газовану воду у пластиковій пляшці, то після вживання напою пляшка має опинитися у відрі для сміття. Не варто використовувати її як посудину для зберігання молока, компоту, квасу тощо. Адже висока температура продуктів або повітря, тривалий контакт із харчовими продуктами, ультрафіолетові промені й кисень сприяють «старінню» полімерних матеріалів. Як результат, із них виділяються речовини, шкідливі для людини.
Відрізнити небезпечні вироби можна й за маркуванням. Наприклад, на посуді з полівінілхлориду повинні бути: трійка всередині трикутника, утвореного трьома вигнутими стрілками або абревіатура PVC (тобто ПВХ). Полістирол (позначається буквами PS) нестійкий при нагріванні, внаслідок чого виділяє отруйну речовину стирол. Наливати чай, горілку або гаряче в нього не можна. Крім того, на пластику можна побачити таке маркування: наприклад, «келих і вилка» означають, що це харчовий пластик, зображення «сніжинки» — що посуд підходить для заморожування продуктів, «пічка з хвилястими лініями» — що в ній можна розігрівати їжу в мікрохвильовій печі, а «тарілочки під струменем води» — що посуд можна мити в посудомийній машині. Якщо ж маркування немає, можна просто натиснути нігтем на поверхню пластику. Якщо на ньому утвориться білястий слід, то пластик непридатний для харчових продуктів.
За словами Олега Івановича, не зовсім безпечним є і зберігання продуктів у поліетиленових пакетах у морозильнику. Продукти можна зберігати тільки в пакетах, які стійкі до низьких температур. Адже у звичайних, під час охолодження до низьких температур, теж можуть виділятися токсичні речовини. Тому якщо ви вирішили заморозити овочі або фрукти для їхнього вживання взимку, краще скористатися спеціальною харчовою плівкою.
Ще один побічний ефект використання пластиків — виділення діоксинів під час охолодження пластикової тари або під впливом випромінювань мікрохвильової печі. Тому рекомендується перед розігрівом їжі, що перебуває в одноразовому посуді, перекласти її у скляний або картонний посуд.
Але навіть якщо всі перераховані нюанси вас не цікавлять, використовувати пластиковий посуд дуже часто все-таки не слід. Хоча б тому, що наша планета буквально завалена такими відходами, переробляти або утилізувати які досить складно. А це величезна шкода екології, від чого в підсумку все одно страждає людина.
***
Окислювання полістиролу рідинами, що містять спирт, у тому числі горілкою, супроводжується значним виділенням формальдегіду та бензальдегіду, про що написано в курсі хімії для школярів. Формальдегід внесено у список канцерогенних речовин, він токсичний і згубно впливає на організм людини, а саме на його репродуктивні органи, дихальні шляхи, шкірний покрив, очі, а також позначається на центральній нервовій системі.
Іншу «властивість» полістиролу використовували американські солдати під час війни у В’єтнамі. На основі полістиролу, розчиненого у вуглеводневій рідині було створено напалм, під час горіння якого створювалася температура близько 1600 оC, розплавлений палаючий напалм налипав на різні предмети, в тому числі й на тіла людей. Інакше кажучи, ця зброя спричиняла болісну смерть від дуже серйозних опіків на тілі солдатів супротивника. Тож звичайний пластиковий стаканчик зіграв роль хімічної зброї.
