Цього риболовного сезону у селі Возсіятському Миколаївської області кіровоградські прихильники активного і здорового відпочинку організовували кілька недільних чемпіонатів зі спортивного рибальства. Подія зібрала на річці Громоклеї місцевих, криворізьких, миколаївських, керченських і навіть молдовських любителів спортивної ловлі хижака на спінінг.
...Рибалки розрахувалися по двоє — у кожну команду — та заходилися полювати на окуня на штучну принаду. Переможців визначали за загальною вагою улову.
За задоволення взяти участь у змаганні кожен сплатив по 50 гривень внеску — для призового фонду. За перше місце риболову обіцяли половину зібраного, за друге — дві третини від решти, останню третину мав отримати володар третьої «премії».
Однією з цікавих особливостей змагання була умова не називати жодних офіційних імен і посад. Кожен представлявся, як хотів. Тож імена Vlad 1966 або Ден з команди переможців одного з етапів чемпіонату (які, між іншим, витягли аж 8,3 кг окуня!) були не в дивовижу. Разом із колегами SІGом, татом Пашею та Мишею і, звичайно ж, Сергієм Сівучем (Sywooch) ці любителі посидіти з вудкою давно відомі на різних рибацьких Інтернет-форумах.
Риболовля — справа, в якій треба сподіватися не тільки на майстерність і оснащеність, а й на те, як пощастить. Іноді не допомагають і технічні засоби. Суперсучасні човни з потужними двигунами — не завжди гарантія успіху. Деякі команди, як-от кіровоградські «Папа Паша і Паша Хапуга», гідно виступили і на веслах. А дехто взагалі вперше узяв у руки «радянський» спінінг і на старенькому човникові за законами жанру отримав мало не рекордний результат. Отак спрацьовує «ефект новачка».
Як правило, на таких змаганнях збирається від семи-восьми до п’ятнадцяти команд. Великої шкоди рибним запасам водойми рибалки не завдають. Навіть навпаки. Середнього і дрібного окуня у річці багато. Навесні разом із плотвою і бичком цей хижак знищує ікру, а пізніше — і мальок майже всіх інших видів риб. А ще відбиває кормову базу в судака і щуки.
Серйозно вплинути на популяцію смугастого розбійника спортивною риболовлею неможливо. Але така форма відпочинку дає змогу багатьом любителям ухи і вудки без шкоди для природи отримати велику насолоду. Крім того, «прочісуючи» водні простори спінінгами, рибалки борються зі знаряддями браконьєрського лову — сітками, ятерами і т. п. Щоправда, в залік такий «улов» не враховують.
Крім грошових призів, організованих риболовами самотужки, учасникам змагань вручали і заохочувальні: приміром, за першу спійману спінінгом рибу — якір (трак від тракторної гусениці з мотузкою від невідомого спонсора). А єдиному рибалці прекрасної статі — Миші ( в миру — Оксані Спіциній) — дістався спеціальний приз від «Голосу України» — футболка і кепка з логотипом «офіційного друкованого спонсора» змагань.
— Змагання «без офіціозу» подобаються усім набагато більше, ніж офіційні, на які по два місяці «запрягають», — підсумовує головний організатор «Возсіятської блешні» Ігор Спіцин (в своєму колі — SІG).
Петро МЕЛЬНИК,Ігор Спіцин.
На знімках: під час змагань.
Фото Петра Мельника і Оксани Спіциної.
