
Одна з найбільших річок держави міліє, її течія втрачає швидкість, губляться природні ландшафти... Шкоду річці, на думку екологів, завдає надмірна кількість перепон на шляху течії. Створюють їх люди внаслідок непродуманої господарської діяльності.
Щоб привернути увагу до проблем річки, члени екологічної асоціації «Зелений світ Поділля» запровадили День Південного Бугу. Таке своєрідне свято річки відзначатимуть щорічно у травні. Поки що у декількох районах, територією яких несе свої води Південний Буг, екологи провели «круглі столи» на тему: «Як врятувати Південний Буг?». Вони відбулися у Бершаді, Хмільнику, Тульчині, а також у Вінниці (на базі місцевого аграрного університету). Тут до розмови долучилися екологи з Хмельницької, Кіровоградської, Миколаївської областей. Екологічні проблеми Південного Бугу їм не байдужі, бо річка також протікає їхньою територією.
— Наша мета — виробити стратегічний план господарювання в басейні Південного Бугу із зведенням до мінімуму шкоди людині і природі, — каже голова асоціації «Зелений світ Поділля» Олена Яворська. — З одного боку, треба зберегти водно-болотне біорізноманіття річки та її приток, з другого — добитися раціонального користування водними ресурсами.
До розмови екологи залучили представників влади, зокрема, з районних і міських рад, сільських голів, науковців, лісівників, учителів, учнів, студентів... Проект порятунку Південного Бугу, ініційований екологами «Зеленого світу Поділля», підтримали в Басейновому управлінні водних ресурсів. «До участі в його реалізації ми запросили міжнародну екологічну спільноту, — продовжує пані Яворська. — На нашу пропозицію відгукнулися представники міжнародної екологічної організації Wetlands Іnternatіonal. Грант на проведення низки заходів отримали від партнера ЄС — міністерства сільського господарства, природоуправління та рибальства Нідерландів.
Чому міліє одна з найбільших рік держави? Що це так, красномовно свідчить факт, наведений учителькою Людмилою Пастух з села Уладівка Літинського району. «Мій шестирічний син цього літа перейшов Буг убрід, навіть колін не замочив. Коли я була такою, як він, не могла дістати дна, не пірнувши...»

Течію гальмують люди
Чому течія сповільнила хід? Причиною цього, на думку учасників розмов за «круглим столом», є непродумана господарська діяльність людини. Люди створили надмірну кількість перепон на шляху річки, стверджують екологи. За даними асоціації «Зелений світ Поділля», на річці та її притоках створено 197 водосховищ, майже сім тисяч ставків, де концентрується майже сорок відсотків усього річкового стоку басейну. Ось чому течія річки стала повільною. З цієї причини стало більше осідати стоків та відходів, які потрапляють у річку, погіршилася якість води.
Голова Піщанської районної ради Віктор Кирнасівський звернув увагу на порушення законодавства щодо використання рукотворних водойм. Коли продавали в районі цукрозавод, на його баланс записали... два ставки. Зробили хитро — оформили їх під виглядом пожежних водойм. Власники роблять з ними, що заманеться. «Навіть через суд не вдається повернути ставки громаді. Саме їй вони повинні належати», — зазначає Віктор Кирнасівський. Він вніс пропозицію — провести експертизу використання ставків, переданих в оренду власникам. Водні плеса потребують грамотного догляду. На жаль, часто-густо їх використовують так, як того хочеться власнику. А це шкодить насамперед довкіллю. Люди теж не завжди можуть користуватися ними — деякі власники не дозволяють ні купатися, ні худобу напувати.
Чи будуть луки заповідними?
Чи доцільно заліснювати прибережну смугу Південного Бугу? Дискусія з цього приводу мала місце між керівниками Бершадського держлісгоспу та науковцями-екологами. Лісівники наводили такий аргумент на користь появи нових насаджень: площа ерозійних земель на деяких ділянках басейну річки сягає вже сімдесяти відсотків. Як можна їх не заліснювати? Науковці наполягали на своєму: луки і степи теж треба зберігати. Як вихід із ситуації вони запропонували заліснювати малопродуктивну ріллю, а луки на прибережних смугах зробити заповідними.
Одне з питань учасники дискусії вирішили одразу. Біля села Кожухів Літинського району ділянка заплавного вільхового лісу досягла періоду вирубування дерев. Тим часом екологи виявили там унікальну рослинність. Про це учасникам дискусії повідомила Олена Яворська. Просила зберегти її. Не пускати в ліс пилку та сокиру. Представник підприємства «Вінницяоблагроліс» Анатолій Іванець погодився піти на це. Принаймні запевнив, що вільху рубати не стануть, названу ділянку відведуть до заповідного фонду.
У межах обласного центру береги Південного Бугу «рясніють» самовільними забудовами. Робиться це у порушення вимог чинного законодавства щодо збереження природозахисних смуг річки. Екологам не під силу вести «війну» з нуворишами, які крізь пальці дивляться на те, що можна, а чого не можна робити на березі річки. Захисникам природи відомо, що обласна прокуратура підтвердила цілу низку фактів самовільної забудови у прибережній смузі річки. І що з того? «Забороняти забудову треба було тоді, коли порушник тільки починав роботи, — кажуть екологи. — Тепер хто стане руйнувати «мазанки» багатіїв?»
Проект урятування Південного Бугу розрахований не на один рік. Вінницькі екологи сподіваються на допомогу в його реалізації не тільки партнерів з Нідерландів. «Якщо іноземці готові допомогти у вирішенні екологічних проблем річки, то наша держава й поготів мала б долучитися до цього», — така думка теж звучала під час розмови про порятунок Південного Бугу.
Вінницька область.
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.