А документи миші згризли...

— З вини сільських рад третину документів на приватизацію землі повертаємо на доопрацювання, — каже в. о. начальника Вінницької філії Центру державного земельного кадастру Олексій Гончар. — Це для нас глобальна проблема. Складається враження, що в жодній сільраді не нумерують прийняті рішення, вже тому в них складно вникнути. А в деяких вони взагалі відсутні.

У сільській раді села Мізяківські Хутори Вінницького району, за словами співрозмовника, документи на приватизацію загадковим чином кудись зникли. Нема їх ні в сейфі сільського голови, ні в архіві. Таку інформацію надав сільський голова Іван Кокойко. Пояснив, що це сталося ще до того, як його обрали на посаду керівника територіальної громади. Віднайти вдалося тільки протокол, що питання виносили на розгляд сесії. Однак самого рішення сесії нема. Без такого документа не можна оформити державний акт на землю.

— У заручниках опинилися півтори тисячі селян, — продовжує Олексій Гончар. — Саме стільки людей протягом останніх років звернулися з проханням приватизувати свої земельні ділянки. Кожен з них тепер має по-новому писати заяви і подавати необхідні документи.

Зазначений населений пункт знаходиться неподалік від обласного центру. Якраз з цим селяни пов’язують факт зникнення документів. Земелька поблизу великих міст завжди була і залишається ласим шматком. Схоже, кажуть вони, дехто поклав око й на наші ділянки. Каламутити воду почав із викрадення документів. В каламутній воді простіше заплутувати ясне питання. У Мізяківських Хуторах не перестають дивуватися, як таке могло трапитися і чому за це ніхто дотепер не поніс відповідальності? «Той голова села, за якого пропали документи, не полетів у космос, — каже із сарказмом один з мешканців села. — Чому ж тоді з нього не спитають?»

— В одній із сільських рад на запитання, де поділися документи на приватизацію землі, мені відповіли, як кажуть, й оком не моргнувши: «Їх згризли миші...» — продовжує розмову Олексій Гончар. — Є випадки, коли запевняють, що документи згоріли під час пожежі, або розмокли під час повені... Навіть якщо збереглися, більшість з них оформлені юридично неграмотно.

Серед допущених помилок співрозмовник називає, зокрема, відсутність рішень сесій рад. «Свого часу, — уточнює пан Гончар, — рішення про приватизацію спершу приймали на засіданнях виконкомів. Потім їх мали затвердити на сесіях. Не скрізь це було зроблено. От вам і неграмотний документ. На його підставі державний акт не можна оформити». Помилками фахівці називають, коли в рішенні не вказано цільове призначення земельної ділянки. А таких фактів, кажуть, — море!.. Навіть не скрізь зазначена площа приватизованої ділянки.

Виправляти допущені попередниками помилки мають нинішні керівники територіальних громад. Однак деякі з них, як мовиться, крутять носом, мовляв, чому це я знову маю робити ту роботу, яку вже робили до мене. З одним із таких прикладів фахівці головного управління Держкомзему у Вінницькій області зіткнулися у Могилів-Подільському районі. Тільки після їхнього втручання сільський голова, як кажуть люди, змилостивився і почав приймати документи. Загалом лише протягом жовтня органи місцевого самоврядування прийняли від тих, кому надано право швидко і безоплатно скористатися можливістю приватизувати земельні ділянки, 51 тисячу заяв. На отримання державних актів чекають 436 тисяч вінничан.

— За нашими підрахунками, до закінчення року зможемо видати 60 тисяч державних актів, — каже начальник головного управління Держкомзему в області Олексій Коник. — Нині щодня працює 12 бригад фахівців з Інституту землеустрою та сім — з регіональної філії підприємства Центру державного земельного кадастру. За день одна бригада може обстежити 10—12 земельних ділянок. Натомість із 67 приватних організацій, що мають ліцензії на виконання робіт, лише 37 заявили про свою готовність співпрацювати з державними землевпорядними структурами. Але до роботи не приступила жодна з них. Хочуть тих грошей, за які вони працювали раніше. В середньому власник сплачував тисячу гривень за один акт. Тепер держава компенсуватиме тільки по 56 гривень 58 копійок. Ми працюємо, а вони — роздумують.

За словами Олексія Коника, три приватні землевпорядні підприємства позбавлені ліцензій через те, що порушували вимоги законодавства під час виконання робіт із землеустрою. Щоб прискорити роботи на місцевості, фахівці землевпорядних організацій обстежують комплексно ділянки на території усього окремо взятого населеного пункту. «Ми не зважаємо навіть на те, що дехто з власників землі ще роздумує, що йому робити, — зазначає пан Коник. — Є такі навіть тепер, коли з’явилася можливість приватизувати землю безоплатно. Через день-два така людина одумається, а нам тоді знову доведеться направляти бригаду в те саме село. Тому комплексно відпрацьовуємо окремо взяті населені пункти. Хоча спершу працювали вибірково у відповідності до поданих заяв».

Хоч би як старалися землевпорядники, зізнаються вони, до закінчення року навіть документацію не вдасться виготовити. А ще ж потрібен час на підготовку самих актів. «Нереально зробити за чотири місяці те, що не вдалося за десять років», — уточнюють фахівці. Вони так само, як і власники земельних ділянок, сподіваються, що запропоновані умови приватизації не зміняться доти, доки не обстежать останній наділ і не видадуть на нього державний акт. Приватні землевпорядні структури, навпаки, чекають на повернення старих правил гри. «Ми також працюємо собі на збиток, — каже в. о. начальника Вінницької філії Центру державного земельного кадастру Олексій Коник. — Але ми державна структура, маємо виконувати завдання Кабміну. До речі, кошти уже надійшли на рахунок відділення Держказначейства в області. Але їх виплатять тільки після завершення робіт».