Тричі потерпілі

Епідемія навіть сезонного грипу вела до ажіотажного попиту на ліки, а поєднання з «каліфорнійським» гарантувало країні лікарняний із плачевними наслідками. За великим грипом стояли товарні шоки через зупинку виробництва, запобіжні обмеження на кордонах, спекуляцію, торгівлю ліками й масками за неринковими цінами тощо. Поява у жовтні—листопаді епідемії пневмонії була очевидна. Як і те, що Міністерство охорони здоров’я, хоч би як воно того хотіло, не підготується до часу «х» у всеозброєнні. Окрім відсутності дієвих ліків проти вірусу, за останні роки була паралізована система тендерних процедур і держзакупівель. Через це ДП «Укрвакцина» стало кінцевою зупинкою для антивірусних препаратів, а не регіони. Першою передумовою для паніки був асортимент державної і комунальної мережі аптек (до 20 відсотків від загальної кількості). Уряду бракувало грошових ресурсів, а людям — медичних. І все-таки враження таке, що до епідемії уряд підготувався навіть краще, ніж очікувалося. 

Однак до найбільш уражених регіонів приєдналася столиця, головний санлікар передбачив найпесимістичніший сценарій — під час епідемії перехворіє 12 мільйонів людей, інакше кажучи, кожен четвертий.

Судячи з того, з яким запалом політики почали експлуатувати епідеміологічну тему, схоже на те. Вже йшлося і про легеневу чуму, і про оголошення загальнодержавного карантину, і про грип, як спецоперацію для відволікання уваги людей, і про потребу та шкідливість невідкладної вакцинації. Вербальний вірус стійкіший за «каліфорнійський». Він підживлює панічні настрої, а вони погіршують перебіг інфекційних хвороб. Тому, чи вистачить мільярда гривень на протидію епідемії грипу — ще те запитання. Поки що він звалився на баланс того ж таки Міністерства охорони здоров’я, до якого вже запитання має Генеральна прокуратура. Запитань, як завжди, більше, ніж відповідей.

— Що робити? — лунає від хворих.

— Хто винен? — від влади.

Європейський банк із реконструкції та розвитку, який інвестує понад 4,5 мільярда євро в рамках 189 спільних з Україною проектів, серед тижня оприлюднив звіт про стан економік посткомуністичних держав Східної Європи, Росії та Центральної Азії. Наша країна, судячи зі звіту, постраждала найбільше, тож відтепер можна вважати її потерпілою двічі.

ЄБРР відмічає, що глибину економічної кризи обумовили одразу кілька чинників, а не одна глобальна фінансова криза. Це передусім падіння попиту на продукцію за кордоном, а також цін на продукцію металургійного та хімічного комплексів. До того ж прямі інвестиції в українську економіку скоротилися вперше за останні 10 років. З огляду на це аналітики вважають, що економічного ренесансу можна досягти тільки через структурні, інституційні реформи. Але до кінця президентських виборів можна розраховувати хіба що на некоректну статистику — як привід попіаритися. 

Те саме й з перевиконанням держбюджету за жовтень, про що рапортувало Держказначейство. Адже за це дякувати різкому уповільненню відшкодування ПДВ (з 7,1 мільярда гривень у вересні —до 1,5 мільярда гривень у жовтні). Найбільше скаржаться на борги держави саме металургійні та машинобудівні підприємства, з покращенням роботи яких експерти пов’язують вихід з економічної кризи.

За два місяці до кінця року уряд спромігся мобілізувати в загальний фонд держбюджету лише 66 відсотків доходів, що унеможливлює виконання плану з їхньої мобілізації за підсумками року. За різними оцінками, для цього знадобиться у листопаді—грудні щонайменше 60—63 мільярди гривень, тоді як у жовтні зібрано 16 мільйонів гривень. Чи не свідчить рапорт Держказначейства, що ми не двічі, а тричі потерпіли?