Вінничанка Ліда Оболенська зіграла в італійському фільмі разом зі своєю бабусею

Переглянути «Подвійне життя Наталії Блум» поки що могли тільки учасники згаданого вище кінофестивалю. Поруч із авторами стрічки та виконавцями головних ролей на сцені стояла й наша землячка — Лідія Оболенська. Наступного дня її мама, Катерина Олександрівна, по телефону запитала доньку, що вона відчувала в ті хвилини, адже вперше в житті актрису вшановували з такими почестями. «Відповідь Ліди мене здивувала, — каже Катерина Олександрівна. — Вона сказала: «Мамо, все, що відбувалося, пройшло повз мене». Чому? Бо саме в той день в академії кіно (так ще в Італії називають її навчальний заклад) їхній курс ставив дві звітні вистави. Ліда викладалася там на повну силу. Стомилася, звичайно. Вистава закінчилася о 18-й, а через дві години після того Лідія вже піднімалася по розкішній доріжці на сцену як учасниця кінофестивалю. Я бачила церемонію в записі на диску».

Стрічку знімали на замовлення телеканала «Raі 2». На цьому каналі в листопаді відбудеться і прем’єра. Але у Вінниці мама актриси вже переглянула картину. Донька передала їй диск із записом фільму.

Найбільше Катерину Олександрівну вразила заключна сцена фільму. Ліда грає мовчки. Зате все те, що хотіла б сказати, — в очах. Її очі говорять більше, ніж слова. «Протягом якоїсь хвилини-півтори, — каже співрозмовниця, — актриса вихлюпнула всю гаму почуттів. Напевно, недарма італійці підкреслюють, як вони кажуть, силу її магнетичних очей».

— Навіть бабуся Ліди — Ірина Василівна з’являється в цій кінострічці, — усміхається мама актриси. — Знаєте, це тільки Ліда так може все влаштувати...

Насправді йдеться про фотографію бабусі. В одному з епізодів героїня фільму Наталія, роль якої виконує Оболенська, показує італійському письменнику (його грав актор Еміліо Сольфріцці), фотознімок із зображенням дитини й жінки.

— Я знала, що Ліда взяла із собою знімки із сімейного альбому, — продовжує мати, — але які саме? Так ось, на фото, що з’являється на екрані, Ліда зображена, коли їй було два роки, одягнута в кожушку із заячого хутра... Поруч її бабуся. Знімок — на весь екран. Кажу до мами, Ірини Василівни, тепер ти, бабцю, увійшла в історію італійського кінематографа.

У картині є декілька сильних психологічних епізодів. Катерина Олександрівна дійшла висновку, що доньці вони вдаються найліпше. «Не знаю, як сприймуть їх інші глядачі, — каже пані Катерина, — може, я так переживаю, бо на екрані бачу доньку, й хвилююся, коли актриса надриває душу й серце».

1 серпня 2009 року Лідія Оболенська весь день провела на знімальному майданчику. «Ще на фестивалі в липні після презентації фільму «Подвійне життя Наталії Блум» до Ліди підійшла директор кастингу Барбара Джорджані. Від імені режисера Марка Беллокьо запросила до участі у фільмі «Монахиня з Монци». В серпні почалися зйомки. А першого числа в неї день народження».

Мама надіслала есемеску: «Донечко, вважаю, це добрий знак, що ти свій 23-й день народження проводиш на знімальному майданчику і займаєшся улюбленою справою!» Згодом — прикрість. «Мамо, в мене зморшки залишилися під очима», — повідомила Ліда по телефону після одного зі знімальних днів.

— У неї роль монахині розтягнута в часі на двадцять років, — уточнює Катерина Олександрівна. — На початку фільму вона юна, з милим обличчям. А наприкінці лице треба було змінити до невпізнанності. Ця монахиня, за сценарієм, 18 років провела у в’язниці. Гример, як пояснила Ліда, одного дня забув узяти спеціальний розчин, яким роблять зморшки. Щоб не зривати зйомки, шкіру стягували... канцелярським клеєм. Я потім пояснювала Ліді, що треба вміти постояти за себе в таких обставинах. Потім вона мені скинула електронкою фотознімки. Зморшки трохи помітні, але, дякувати долі, не такі великі, як я уявляла.

Катерина Олександрівна каже, що Ліда дуже пишається, що італійські режисери доручили їй у двох фільмах головні ролі. «Для іноземців отримати головну роль дуже складно, — якось говорила донька по телефону. — Найчастіше тому, що вимова не та». Наполеглива вінничанка брала додаткові уроки, шліфувала вимову вдень і вночі. Тепер, каже, їй роблять компліменти. Звісно, акцент трохи відчувається. Але він, каже Ліда, з французьким шармом, а це італійцям подобається.

— Мене ще тішить те, — продовжує пані Катерина, — що у відгуках про успіхи доньки преса неодмінно згадує, що вона українка, деякі газети написали, що родом із Вінниці, називають фільми й прізвища наших режисерів, у яких донька знімалася до Італії. Це сприяє авторитету українців у Європі, хіба ні?..

Життя в Римі дороге. За винайману трикімнатну квартиру, де Оболенська мешкає ще з чотирма дівчатами, за місяць сплачують 1,4 тисячі євро, ще 250 євро — комунальні платежі. Доводиться підробляти. Здебільшого вихідними. Щоб хоч трохи підтримати талановиту землячку, депутати Вінницької міської та обласної рад встановили дві щомісячні стипендій Лідії Оболенській. На початку літа 2010 року вінничанка захищатиме диплом за спеціальністю «актор кіно й театру». Працювати мріє там, де будуть цікаві ролі, талановиті режисери. Місце роботи для неї значення не має.

 

Вінницька область.