А сам пішов з життя майже невідомим...
Унікальну колекцію кераміки епохи неоліту зібрав за тридцять літ на території сучасного Закарпаття невтомний шукач-археолог Михайло Потушняк. Ця кераміка — найдревніша із знайденої досі в Україні. Її виготовлено 7—8 тисяч років тому, на півтори тисячі літ раніше од відомої трипільської.
Колекцію продемонстрували в Ужгородському прес-клубі завідувач відділу Закарпатського краєзнавчого музею Йосип Кобаль та вдова покійного археолога Ґабріела Потушняк.
Михайлові Потушняку пощастило відкрити аж дві культури епохи неоліту — кріську і мальованої кераміки, зберегти для сучасників сотні кам’яних знарядь праці, посуду, кремнієвих ножів, десятки скульптур неолітичних венер.
Зараз усі ці експонати, як і заповідав археолог, перейдуть до колекції державного музею — Закарпатського краєзнавчого. А ще дуже важливо, підкреслив Й. Кобаль, що ці знахідки змусять переглянути і в чомусь спростувати деякі твердження європейської археологічної науки про те, що на Закарпатті в прадавні часи не жив ніхто, бо тут росли непролазні ліси.
Прикро одне: талановитий і успішний дослідник, палкий патріот, який, як і його батько, відомий письменник Федір Потушняк, до самозречення відстоював українськість Закарпаття, за кордоном був знаний більше, ніж на батьківщині. Будучи людиною скромною, не надавав значення реґаліям, не мав жодного наукового ступеня або звання, хоча слід в українській науці залишив таки помітний. Владні структури, зауважив Й. Кобаль, навіть не спромоглися на некролог, коли ця людина пішла з життя. Одне радує: соратники й друзі планують зібрати все написане Потушняком і випустити книгу «Неоліт Закарпаття».
Ужгород.
На знімку: безцінні знахідки Потушняка.
Фото автора.
