Останнім часом чуємо чимало інформацій про вихід книжок різноманітних жанрів. Але збірка нарисів донецького журналіста Віктора Вовенка «Все, что было не со мной, помню» варта уваги не тільки тому, що вона вийшла напередодні 65-х роковин визволення України від фашистських загарбників, а й тому, що присвячена тим, хто поклав свої сили, а багато з них — і життя, за святу справу визволення Вітчизни від нахабних загарбників.
Майже все життя Віктор Вовенко присвятив цій благородній справі — пошукам учасників бурхливих подій Великої Вітчизняної, насамперед, земляків-донбасівців, та яскравим розповідям про їхні подвиги на сторінках преси. Нарисів за багаторічну творчу діяльність назбиралось так багато, що вони ледь умістилися в солідний, у триста сторінок, том, виходу в світ якого посприяла Донецька облдержадміністрація.
Віктор Федорович, заслужений працівник культури України, лауреат премії імені С. Прокоф’єва, зараз передає свій багаторічний досвід майбутнім журналістам на кафедрі журналістики Донецького університету. Чимало з них прийшло на презентацію до обласної бібліотеки привітати свого наставника не тільки з виходом книги, а й з тим, що він став лауреатом першої премії на конкурсі кращих творів, присвячених визволенню України.
Звичайно, крім них, автора вітали колеги-журналісти, письменники, художники (зокрема, автор численних ілюстрацій народний художник України Володимир Шендель), бібліотечні працівники. Особливо зворушливою була зустріч автора книги з однім із її героїв, учасником Параду Перемоги А. Одинцовим.
