Вечірнє засідання 5 листопада
Народні депутати ухвалили зміни до закону «Про музеї та музейну справу» і законопроект про прикордонний контроль. Перший закон передбачає, що сума витрат на забезпечення охорони музеїв обов’язково визначається в державному та місцевих бюджетах. Понад те, вона вноситься до переліку захищених статей видатків загального фонду бюджетів.
Усі 93 пропозиції, які були внесені до закону, враховано, наголосив доповідач — член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Михайло Косів (БЮТ).
Крім того, за своїм профілем музеї поділяються на природничі (антропологічні, біологічні, ботанічні, геологічні, зоологічні, мінералогічні, палеонтологічні), історичні (загальноісторичні, військово-історичні, історії релігії, історико-побутові, археологічні, етнографічні), літературні, художні (образотворчого, декоративно-ужиткового, народного, сучасного мистецтва), мистецькі (театральні, музичні, музеї кіно), науково-технічні, комплексні (краєзнавчі, екомузеї ), галузеві тощо.
Іншим ухваленим законо-проектом «Про прикордонний контроль», за словами глави Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолія Гриценка («НУ—НС»), визначаються правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України.
Закон встановлює, що у ході перевірки документів уповноважені службові особи Державної прикордонної служби використовують технічні засоби контролю для пошуку ознак підробки у документах, здійснюють пошук необхідної інформації у базах даних, а також за результатами оцінки ризиків проводять опитування осіб, які прямують через державний кордон.
Народні депутати розпочали розгляд у повторному першому читанні проекту Житлового кодексу України. Нову редакцію проекту допомагали готувати представники Міністерства з питань житлово-комунального господарства та органів місцевого самоврядування, українські й іноземні фахівці.
Один з авторів, народний депутат Валерій Баранов (блок Литвина), наголосив на важливості прийняття нового кодексу, оскільки чинний вже «застарів навіть морально». Закон, за його словами, дасть можливість не лише нормально працювати житлово-комунальному господарству, а й розвиватися.
Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики, за словами його голови Володимира Рибака, рекомендував парламенту прийняти проект Житлового кодексу за основу. Він звернувся до народних депутатів з проханням прийняти проект, хоча він, за його словами, не є досконалим.