До безлюдного будинку в селі Трудолюбівка Барського району на Вінниччині йдуть і їдуть звідусіль, щоб побачити Матір Божу, образ якої проявився на склі у вікні. Господарка будинку багато років носить медальйон із зображенням того самого святого образу.
 Це знак особливий зійшов над селом. До добра чи біди, не відомо, але в ньому є якесь попередження людям.
— Маріє, коло твоєї хати щодня повно людей. Які були бур’яни, всі витоптали, приїжджай хутко, — це мені так братова говорила по телефону, — каже Марія Михальчишена. — Там у вікні видно Матір Божу, то люди тепер йдуть, як у церкву помолитися. Приїжджай — подивишся...
Пані Марія донедавна жила у селі Трудолюбівка Барського району. Три роки тому, коли залишилася сама, переїхала до свахи у Хмільницький район. Хату зачинила на ключ. Братова час від часу наглядає за помешканням. Від неї Марія Гнатівна й дізналася про диво. Вирушати в дорогу у свої 72 роки не так вже й просто, але ж коли на твоєму подвір’ї стільки людей...
Хату збудували з чоловіком у 1973 році. Її видно здалеку, бо стоїть на пагорбку. Від дороги будинок підняли на підмурівок приблизно у півтора метра. Так що до вікна рукою не дістати. Від дороги відгороджений старим штахетником. Уже приблизно за десять метрів люди зупиняються і уважно вдивляються у вікно від дороги.
— Я частенько ходжу повз цей будинок, — каже санітарка сільського фельдшерсько-акушерського пункту Наталія Кондратюк. — Одного разу повернула голову до вікна, знаєте, ніби магнітом щось притягнуло, і зупинилася вражена. Закрила очі, чи, бува, не ввижається. Ні, те саме зображення чітко бачу на склі. Але нікому не стала говорити. Думала, що засміють. У селі знаєте, як... Наступного дня йду — знов бачу ту саму картину. Ніби хто написав Богородицю. Аж коли пізніше почула, що не я одна звернула на це увагу, то вже стала розказувати всім.
Лісник Олександр Присяжний їхав з дружиною на підводі, то біля будинку Михальчишених потягнув віжки на себе. Зупинив коней. Питає дружину: «Що то таке у вікні?» Вона дивиться і відповідає: «А ти що бачиш?» —  «Як що? Малюнок. Це ж Матір Божа, правда?» Перехрестилися і поїхали далі. Саме від них односельці дізналися про диво у вікні хати на вулиці Комсомольській, 16.
Люди, почувши несподівану новину, полишали роботу і по-
спішали до будинку Михальчишених. Віруюча сусідка Людмила Люлько каже: це знак особливий зійшов над селом. До добра чи зла — не знає. Але в ньому є якесь попередження людям. У Трудолюбівці нема своєї церкви. Парафіяни змушені ходити на службу в сусіднє село Матейків. В односельців з’явилася думка — облаштувати храм у святій хаті Михальчишених. З такою пропозицією вони звернулися до господарки помешкання. Та не проти продати будинок. Каже, готова зробити це навіть за символічну ціну. Нехай служить людям на добро. Дивіться, яке тут гарне місце, на пагорбку, сонце весь день у вікна заглядає. Нову церкву дорого будувати. Люди не скинуться, бо не мають грошей. Як вже таке диво сталося, хіба можна суперечити...
У кімнаті, на вікні якої з’явилося зображення святого образу, точнісінько такий самий образ Матері Божої висить над вікном. З кімнати через подвійне вікно зображення на склі не видно. Скільки не придивляйся — нічого не побачиш. Медальйон із зображенням Матері Божої пані Марія багато років носить на шиї. Каже, вона її захисниця на життєвій дорозі. Скільки горя довелося жінці зазнати. Перенесла важкі операції, сина поховала. «Думала, вже й сама не бачитиму світа білого, але Бог береже мене...»
Через три дні пані Марія поверталася на нове місце проживання, до свахи у Хмільницький район. Притулилася лобом до скла. Правда чи ні, каже, на серці таке полегшення відчула, зник головний біль... Виходила з подвір’я, а їй назустріч гурт дітлахів. Весь дев’ятий клас із сусіднього села Матейків прийшов подивитися на трудолюбівське диво. У дітей своя цікавість. Такого вони ще не бачили. Помолитися видінню святого образу їдуть з інших районів, з Вінниці, з різних місць, куди долетіла новина про диво-картину на склі безлюдної сільської хати.
 
Вінницька область.
 
На знімку: Марія Михальчишена біля свого будинку, у вікні якого з’явився образ Матері Божої.
 
Фото Віктора ЗЕЛЕНЮКА.
Коментар 
Владислав ДЕМЧЕНКО, прес-секретар Вінницької єпархії УПЦ:
— Церква завжди дуже обережно ставиться до всіх випадків прояву будь-яких див. Бо іноді демон перевтілюється в світле ангеля заради спокуси. Принаймні так записано у Святому письмі. Тому завжди створюємо комісію, яка детально вивчає аналогічні випадки. Про зображення образу Матері Божої на склі у будинку в селі Трудолюбівка нам поки що нічого не відомо. Будемо теж до-
сліджувати. Так само, як це зробили на місці появи хреста на зрізаному дереві у сквері біля церкви, що знаходиться між «Книжкою» й Центральним універмагом у Вінниці. Там на цьому місці збудували капличку. Люди  й тепер приходять прикластися до тепла, яке зігріває душі. Це одне з благодатних місць.
Показовим є випадок у селі Кіровка Калинівського району. Коли там почали будувати храм, до слова сказати, 26 жовтня освятили його головний купол, то хтось з місцевих жителів підкинув на місце будівництва ікону. Додав до неї записку. У ній йшлося про те, що таку ікону неможливо тримати вдома, бо має дуже сильний запах. Справді, ми відчули це, коли занесли її до єпархії. Аромат було чути всюди. Що характерно, на іконі проявилися краплини роси. Вона почала кровоточити. І цей процес триває дотепер. Стікаючи по іконі, краплини виділяють аромат. Тепер ікона зберігається в будинку, пристосованому під храм. Коли закінчимо будівництво нової церкви, встановимо її на видному місці. Загалом кожне з див має певний знак. Він стосується або окремої людини, або групи людей. А буває, і всього народу. Тому треба завжди уважно ставитися до таких проявів святого образу, де б він не з’являвся.