— На той світ паспорта не треба, — сумно жартувала Олена Іванівна Кучер з села Шура-Копіївська Тульчинського району. У той час, коли обмінювали радянські паспорти на українські, бабуся тяжко хворіла. Завдяки старанням лікарів та підтримці рідних хвороба відступила. Нині, у свої 93 роки, Олена Іванівна почувається добре. Проживає в сім’ї одного із синів. Солдатська вдова, чоловік якої загинув на фронті, виховала трьох синів. Вони, так само, як і внуки, постійно підтримують стареньку. Відгукнулися на її прохання отримати, як каже бабця, «законний паспорт». Для чого? «Бо хочу йти на вибори, — каже, усміхаючись, пані Олена. — Без мене гарного Президента не оберуть».
Всі клопоти з оформленням документів взяв на себе внук Віталій. Привіз бабусю в райцентр. Дорогою вона полічила, що вже 17 років не була в Тульчині. У паспортному столі Олені Кучер вручили документ, який посвідчує громадянство рідної держави. «Тепер я буду, як усі, — з гордістю каже старенька. — На вибори піду з самого ранку...»
Вінницька область.
