Донбаська паливно-енергетична компанія (ДПЕК), яка займається видобутком енергетичного вугілля, виробництвом і постачанням електроенергії, уклала договір із Донецьким національним технічним університетом. 
Мета співробітництва — наблизити рівень підготовки молодих спеціалістів до вимог реального сектору економіки. Сьогодні на перенавчання молодих випускників вузів бізнес витрачає до 25—30 відсотків коштів, виділених на освіту та підвищення кваліфікації співробітників. Таку цифру оприлюднив директор з управління персоналом і корпоративних комунікацій ДПЕК Сергій Кордашенко (на знімку ліворуч). За його словами, представники провідних компаній та підприємств невдоволені результатом роботи закладів вищої освіти: «Є розрив між тим, чого навчають, і потребами бізнесу. Перенавчання — це додаткові витрати ресурсів, які могли б піти на базову освіту».
Тепер молодих людей хочуть привабити інженерними професіями — а ними технічний університет завжди славився: серед його випускників чимало нинішніх керівників підприємств і власників бізнесу. У рамках спільного проекту відберуть студентів, які, крім обов’язкової програми навчання, проходитимуть спецкурс, розроблений згідно зі стандартами компанії. Крім того, майбутні фахівці зможуть пройти виробничу і переддипломну практику на провідних підприємствах ДПЕК та писати проекти, не висмоктані з пальця, а наближені до реальних потреб економіки. До складу компанії входять ВАТ «Павлоградвугілля», ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу», п’ять збагачувальних фабрик, теплові електростанції.
Поки що важко сказати, наскільки кар’єра на шахті чи електростанції виявиться привабливою для молодої людини, яка бачить себе юристом чи економістом-міжнародником. Проте виробничники обіцяють оновити матеріальну базу факультетів, де готують інженерів. І навіть не вимагатимуть обов’язкового розподілу на підприємства фірми-спонсора, тобто не обмежуватимуть вибір майбутнього інженера. Перший проректор ДонНТУ Олександр Троянський (на знімку праворуч) визнає: залишаться випускники працювати на виробництві чи ні, багато в чому залежить від умов соціальних — наприклад, від забезпечення житлом. Але в будь-якому разі спільний проект дасть можливість майбутнім інженерам стати конкурентоспроможними на ринку праці. Раніше вуз отримав досвід тісного співробітництва з міжнародними фірмами, як от Сіменс, Шнайдер-Електрик, АрселорМіттал. Тепер і вітчизняні бізнесмени готові вкладати кошти в майбутніх фахівців.
Показово, що проект почався саме тоді, коли пропозицій на ринку праці вистачає. Спеціалісти з управління персоналом кажуть, що в економіці панує диктат роботодавця, який поки що може обирати серед багатьох претендентів на одну вакансію. Але розрахунки свідчать, що вже через декілька років виробничники відчують нестачу і робочих рук, і «мізків».
На знімку: під час підписання договору.
Фото Каріни КРУПЕНЧЕНКОВОЇ.