Інститут законодавства Верховної Ради України продовжує започатковану серію тематичних науково-практичних семінарів з питань кодифікаційної діяльності в Україні.
Так, 29 жовтня 2009 року відбувся «круглий стіл» на тему «Національна екологічна політика України: проблеми кодифікації законодавства».
Метою обговорення учасників «круглого столу» було вирішення питань: формування та реалізації державної екологічної політики України; проблем реформування національного екологічного законодавства; наукового супроводження кодифікації законодавства у сфері екології; адаптації національного екологічного законодавства до законодавства Європейського Союзу.
У роботі «круглого столу» взяли участь провідні науковці в галузі кодифікації законодавства та екологічного права, представники органів державної влади, наукових установ, вищих навчальних закладів, громадських організацій.
«Круглий стіл» відкрив директор Інституту законодавства Верховної Ради України, член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко, який підкреслив важливість наукового обговорення питань удосконалення екологічного законодавства України в умовах реформування національної правової системи.
Завідувачка Центру кодифікаційних робіт інституту Лідія Горбунова вказала на необхідність забезпечення стабільності екологічного законодавства та комплексності предмета правового регулювання, що стане запорукою здійснення ефективної екологічної політики України.
Зважаючи на відсутність системності у підходах до кодифікації екологічного законодавства, однією із важливих проблем учасниками «круглого столу» виділено підготовку й прийняття Екологічного кодексу України як базового законодавчого акта, що комплексно регулюватиме відносини у сфері взаємодії суспільства і природи.
Професор кафедри трудового, земельного та екологічного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Галина Балюк наголосила, що розробка екологічного кодексу обумовлена потребою у забезпеченні подальшої систематизації екологічного законодавства, звільнення його від застарілих еколого-правових норм, усунення прогалин у законодавчому регулюванні охорони довкілля, забезпечення взаємоузгодженого врегулювання різних напрямів охорони довкілля, приведення екологічного законодавства України у відповідність до міжнародних угод та норм, законодавства ЄС з питань охорони довкілля, гарантування екологічної безпеки.
Також було приділено значну увагу змістовному наповненню проекту екологічного кодексу України: предмету кодифікації екологічного законодавства, понятійно-термінологічному апарату, яким оперує сучасне екологічне право, еколого-правовому статусу громадянина, механізму гарантування екологічної безпеки, питанням міжнародного співробітництва в галузі охорони довкілля.
Жваву дискусію серед учасників «круглого столу» викликала пропозиція доцента кафедри трудового, земельного та екологічного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Анатолія Мірошниченка щодо засобів усунення правових колізій між приписами земельного законодавства.
Підсумовано, що прийняття екологічного кодексу зумовить оновлення та упорядкування екологічного законодавства, сприятиме усуненню прогалин у законодавчому забезпеченні охорони довкілля, забезпечить системність, комплексність у регулюванні відповідних суспільних відносин, дозволить об’єднати, гармонізувати й враховувати ратифіковані Україною міжнародні договори; легалізувати позитивні звичаї у сфері екологічних відносин та норми суспільної моралі, загальнолюдські цінності, визначені в Статуті ООН, Декларації прав людини, Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод тощо.
Учасники «круглого столу» узагальнили свої думки щодо наукового забезпечення кодифікації екологічного законодавства України, окреслили перспективні напрями його розвитку та висловили сподівання щодо подальшої співпраці з Інститутом законодавства Верховної Ради України з метою забезпечення правової системи України якісними нормативно-правовими актами.
