Поява фундаментальних праць, присвячених історії та теорії культури, — характерна ознака нашого часу. Прагнення осягнути і розкрити всю велич, багатогранність української культури як невіддільної складової світової і європейської культури, виявити рушійні сили її поступу й величезні масштаби національної культурної спадщини приваблює сьогодні не лише мистецтвознавців, а й філософів, культурологів, естетиків, істориків, соціологів, літературознавців, фольклористів, етнологів. Представники різних гуманітарних наук дедалі активніше роблять значний внесок у вивчення різних граней життя такого унікального і самобутнього явища, як українська культура, яка посідає нині почесне місце в культурних процесах Європи і світу.
Тому не можна не помітити появу монументального видання — енциклопедії «Етнокультурознавство» в 4-х томах (Київ, 2007 р.), підготовленого Державною академією керівних кадрів культури і мистецтв, у створенні якого взяли участь понад 150 досвідчених і відомих науковців, котрі презентують майже всі галузі гуманітарних знань. Культурна сфера життя нації, різноманітність та особливість її духовного розвитку стали лейтмотивом авторських підходів, відображених у змістовних концептуальних статтях, термінах та визначеннях, наведених в енциклопедії.
Видання вражає масштабами охоплення і розкриття актуальної проблематики в контексті державотворчих процесів й утвердження національної ідентичності, які є вирішальною складовою соціокультурної реальності сьогоденної незалежної України. Це справді багатопланове наукове дослідження, яке всім своїм змістом і пафосом спрямоване на дбайливе збереження і всебічний розвиток духовно-культурної сфери українського суспільства.
Багатовекторність і широкий культурологічний підхід, залучення досягнень гуманітарних наук, які відзначають це видання, підпорядковані головній меті: формуванню у всіх структурах громадянського суспільства єдиного духовного простору, утвердженню гуманістичних цінностей, високої моралі, становленню національної самосвідомості та вихованню патріотизму, сприянню позитивним тенденціям у духовному житті суверенної Української держави.
Видання відкриває широку панораму багатоаспектних етнокультурних процесів, які відбуваються в Україні, що дає можливість авторам показати, як створюється єдина система національної культури для збереження і примноження духовних здобутків українського народу, збагачення його культурних традицій, розквіту самобутньої культури етнічних груп та їхніх історико-етнографічних традицій з одночасним поступом та модернізацією сучасної культури.
Безумовно, енциклопедія «Етнокультурознавство» — це видатне явище в вітчизняній культурологічній науці, що посяде своє почесне місце серед сучасних наукових праць, присвячених актуальним проблемам розвитку української культури.
Юрій СТАНІШЕВСЬКИЙ, доктор мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України, член-кореспондент Академії мистецтв України.
