Спалах «свинячого грипу» в західних областях України відтіснив політичні події на задній план. Щоправда, їх і так було небагато, оскільки народні депутати, за планом, працюють в округах. Лише Центральна виборча комісія продовжувала реєструвати кандидатів у Президенти.
До першої п’ятірки претендентів на найвищу посаду додалися Голова Верховної Ради Володимир Литвин, Президент Віктор Ющенко і лідер опозиції Віктор Янукович. Учора ЦВК на своєму засіданні розглянула документи ще двох висуванців — лідерів Української народної партії Юрія Костенка та «Свобода» Олега Тягнибока. Як спрогнозував заступник голови ЦВК Андрій Мегера, у президентських перегонах наступного року братимуть участь від 20 до 30 претендентів на головне крісло країни. І жоден із них не буде «технічним» кандидатом у тому значенні, в якому брали участь у 2004 році деякі політики.
Знаковою стала заява неформального лідера «Єдиного центру», колишнього глави секретаріату Президента Віктора Балоги. Він закликав Віктора Ющенка, Арсенія Яценюка, Анатолія Гриценка та інших зустрітися і обговорити можливість висунення єдиного кандидата від демократичних сил. І запропонував механізм укладення такої угоди. Адже, на його думку, лише в цьому разі їхній представник гарантовано потрапляє у другий тур.
Проте головні дебати відбулися довкола закону про підвищення мінімальних соціальних стандартів. У четвер глава держави заявив, що, швидше за все, він його підпише й оприлюднить. У відповідь уряд пообіцяв звернутися до Конституційного Суду. Однак лідер Партії регіонів Віктор Янукович сказав, що регіонали зроблять усе для того, щоб цей закон діяв. А Голова Верховної Ради Володимир Литвин вважає, що в разі, коли закон не набере чинності, уряд мусить запровадити мораторій на підвищення житлово-комунальних тарифів і цін.
Кабінет Міністрів можна зрозуміти: в казні майже немає коштів для покриття планових витрат. За інформацією «Економічної правди», на рахунках Держказначейства залишилося близько 700 мільйонів гривень, тоді як у найгірші часи налічувалося 2—3 мільярди. Окрім того, висохли джерела, за рахунок яких вдавалося поповнювати державну казну, — виплата податків наперед, неповернення експортерам податку на додану вартість. Власне, це — головна причина, чому уряд просить Міжнародний валютний фонд четвертий транш позики пустити на покриття дефіциту зведеного бюджету, який становить 20 відсотків. Саме тому урядовці й роблять усе, щоб закон про підвищення мінімальних соціальних стандартів покласти під сукно і не виконувати його.